Вічна пам’ять!

З глибоким сумом та невимовним болем у серці Україна, зокрема Обухівщина, схиляє голови, повідомляючи про непоправну втрату — загибель нашого земляка, вірного сина України, воїна, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Це Євтушенко Дмитро Васильович, 1988 року народження, солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти 1-го окремого штурмового полку, відомий побратимам під позивним «КОР». Пам’ять про Дмитра Євтушенка навічно залишиться в історії нашого народу як символ незламності духу.

Життя Дмитра обірвалося 20 жовтня 2024 року. Це сталося під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області – однієї з найгарячіших точок на карті війни. Дмитро героїчно загинув, демонструючи приклад неперевершеної мужності, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та своїм побратимам. Його самопожертва стала ще одним болючим нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Пам’ять про Дмитра Євтушенка – це не просто спогад, це заклик до боротьби за правду і справедливість.

Перші дні та тижні після бою Дмитро вважався зниклим безвісти. Це були місяці нестерпного, болісного очікування для його родини. Місяці, наповнені незгасною надією, виснажливими пошуками та щирими молитвами за його повернення. Кожен дзвінок, кожна звістка ставали джерелом як страху, так і крихкої надії. Однак, у січні 2025 року, ця болісна невідомість завершилася страшною звісткою: в результаті обміну тілами, за допомогою експертизи ДНК, було опізнано тіло Дмитра. Герой повернувся додому, але не так, як його чекали. Пам’ять про Дмитра Євтушенка увічнимо через його мужність.

Цей мужній воїн, справжній захисник України, повернувся до рідного краю на щиті, як істинний герой. Його короткий, але надзвичайно яскравий та жертовний шлях — це приклад безмежної самопожертви, незламності духу, відданості та вірності своїй Батьківщині. Він довів, що українські воїни здатні на найвищий прояв любові до своєї землі та народу. Пам’ять про Дмитра Євтушенка повинна стати для нас вічним дороговказом у боротьбі за правду і свободу. Його подвиг – це частина історії нашої Обухівщини та всієї України.

Низько схиляємо голови в глибокій скорботі. Світла вічна пам’ять про Дмитра назавжди залишиться не лише в серцях тих, хто мав щастя знати, любити і поважати його, а й у пам’яті всієї Обухівщини та України. Висловлюємо щирі співчуття родині Героя України: батькові Василю Васильовичу, матері Людмилі Миколаївні, брату Олександру, усім рідним, близьким, друзям та побратимам. Ми розділяємо ваш невимовний біль та тугу за рідною людиною. Нехай душа Дмитра знайде вічний спокій, а його подвиг завжди буде з нами. Пам’ять про Дмитра Євтушенка житиме вічно.

Прощання з нашим Героєм, справжнім захисником України, відбудеться 21 червня о 12:00 на міській площі біля Обухівського центру культури і дозвілля. Кожен, хто бажає віддати останню шану Дмитру, зможе прийти і провести його в останню путь. Поховають Дмитра на центральному цвинтарі «Польок», де він знайде свій вічний спокій серед інших героїв. Це місце стане символом вічної пам’яті та вдячності, що його бойове завдання було виконано до кінця.

Герої не вмирають. Вони продовжують жити в наших серцях, у нашій пам’яті, у наших вчинках та в майбутньому, за яке вони віддали найцінніше – своє життя. Вічна пам’ять і слава воїну, Герою України, Дмитру Євтушенку! Нехай його пам’ять про Дмитра Євтушенка надихає нас на нові звершення в ім’я миру та свободи.