ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ШАНА!

Сьогодні, 12 червня, Обухівська громада провела в останню путь свого земляка, Героя Миколу Дідика, який віддав життя за волю України. Він загинув 6 травня 2024 року, але лише зараз повернувся додому. Герой Микола Дідик знайде вічний спочинок у рідній землі, за яку боровся до останнього подиху.

Микола Дідик народився 4 вересня 1968 року в селі Григорівка. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Після закінчення школи, обрав професію будівельника, навчався у Ржищівському училищі. Деякий час працював у колгоспі, згодом був призваний на строкову службу. Юнаком отримав досвід бойових дій в Афганістані. Через цю війну пройшли тисячі українців, багато з яких загинули. Ця війна залишила незгладимий слід у їхніх серцях, так само і в серці Миколи Дідика.

Він не любив згадувати про війну, але завжди був готовий захищати свою землю. Маючи бойовий досвід, знав, що це може знадобитися. На жаль, так і сталося. У 2015 році Микола Дідик став до лав учасників АТО/ООС. У складі 25-ї бригади брав участь у найгарячіших точках бойових дій, зокрема в Мар’їнці.

У квітні 2016 року повернувся додому. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, виконував чоловічу роботу по господарству. Все робив для родини, яку створив з дружиною Надією у 1993 році, де народилися троє доньок.

Повномасштабну війну Микола Дідик сприйняв як свій обов’язок. 24 лютого 2022 року став до лав 135-ї бригади ТРО, а з 2024 року – до 250-ї. Служив чесно та відповідально. Знову опинився в гарячих точках. Мав подяки від командування, нагороди, зокрема медаль «За оборону рідної держави» та «Золотий Хрест».

Микола Дідик, гранатометник, загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання біля Спірного. Дружина до останнього сподівалась на диво. Але 5 березня 2025 року, після обміну тілами та ДНК-експертизи, тіло було ідентифіковано.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Надії Петрівні, донькам Марії, Ользі, Наталії, зятю Євгенію, сестрам Валентині, Катерині, Наталії, Лідії, онукам Олександру і Назару, усім рідним, друзям, побратимам.

Світла пам’ять про Героя Миколу Дідика назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.