Вічна пам’ять Герою: Волинь прощається з Владиславом Харитонюком

21 серпня 2025 року громада Підгайців вшанувала пам’ять свого Героя – старшого навідника мінометного взводу Харитонюка Владислава Петровича. Цей мужній воїн, уродженець смт. Любешів, віддав життя за Україну, назавжди повернувшись до рідної Волині.

Життя Владислава, сповнене мрій та планів, обірвалося в бою за Батьківщину 6 серпня 2025 року. Він загинув біля населеного пункту Вишневе на Харківщині, захищаючи нашу землю.

Шлях до подвигу

Владислав Петрович Харитонюк народився 14 липня 1996 року. З дитинства він виявляв неабияку допитливість, захоплювався історією та щиро любив рідну Волинь. Після закінчення Любешівського ліцею та отримання ступеня магістра географії у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, перед ним відкривалися широкі перспективи для мирного життя. Однак, з початком повномасштабного вторгнення, повернувшись з-за кордону, Владислав без вагань став на захист України, вірний своїй військовій присязі. Його самовідданість була відзначена численними нагородами, зокрема нагрудним знаком «За зразкову службу», нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнакою 115 окремої механізованої бригади ЗСУ «Народжені вогнем» та почесними відзнаками від побратимів.

Прощання з Героєм

У Підгайцях тисячі людей вийшли, щоб провести Героя в останню путь. Траурний кортеж супроводжувала багатотисячна хода з державними прапорами. Люди, зі сльозами на очах, встеляли шлях Героя квітами, висловлюючи йому останню шану. Чин похорону відбувся у Свято-Михайлівському храмі села Підгайці. Отець Андрій Мовчанюк у своїй проповіді підкреслив: “З великою любов’ю і пошаною ми зустріли Героя, якого приймає рідна земля, за яку він віддав своє життя. Віддав заради нас, щоб ми могли жити в Україні, народжувати дітей. Сьогодні низький уклін від духовенства і всієї громади матері, родині за те, що виховали Героя…”

Мати Владислава, Юлія, зі сльозами ділилася болем: “Не буде у мене підтримки, порадника, наставника… Він так любив Волинь, гордився, що він з Волині. 3,5 роки захищав нашу землю… Бог подарував йому зустріч з коханою, з якою планували весілля, але, на жаль, не судилося.”

Владислава Харитонюка поховали на Алеї слави кладовища села Підгайці. Його подвиг, як і материнська любов, назавжди залишаться в пам’яті громади. У Героя залишилися мати, брат, сестра та наречена. Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні! Героям Слава!