Сумний звук патрульного автомобіля, що супроводжує траурний кортеж, пронизує до глибини душі. Велика центральна площа, залита сонячно-багряним світлом жовтня, завмирає в скорботній тиші. Громада зібралася, щоб з почестями провести в останню путь рогатинця Романа Крашевського. Він був невід’ємною частиною багатьох ключових подій для України: Помаранчевої революції, Революції Гідності, АТО, ООС та повномасштабної війни. У кожному з цих історичних етапів він стояв пліч-о-пліч із тими, хто боровся за свободу.
Народився Роман Крашевський 20 листопада 1986 року у Львові, але його життя було нерозривно пов’язане з Рогатином. Він навчався у Рогатинській ЗОШ №1 та Рогатинській гімназії імені Володимира Великого, яку успішно закінчив у 2003 році. Продовжив свою освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де вивчав фізико-математичні науки та журналістику.
Роман виховувався в родині, де панував дух національної гідності. Це спонукало його завжди бути активним учасником подій, що стосувалися долі Батьківщини. Він пройшов через Помаранчеву революцію, провівши холодну зиму 2004-2005 років у наметовому містечку на Хрещатику. Також він був активним учасником подій під час Революції Гідності, стоячи на Майдані.
Згодом його життя присвятилося захисту України. У 2014–2015 роках він служив у складі 93-ї бригади, бравши участь у боях на Луганському напрямку, біля Кримського та Новотошківського. У 2020-2021 роках він продовжив захищати країну. Кривавий лютий 2022 року він зустрів у боях під Києвом, зокрема в Бородянці та на Варшавському шосе, у складі протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади. Він також брав участь у захисті Миколаївського напрямку та в боях за Ізюм.
13 березня 2023 року він отримав важке поранення під час мінометного обстрілу. Він втратив ногу, але не втратив віри в життя та прагнення до перемоги.
Далі були численні шпиталі та реабілітаційні центри. Навесні, проходячи реабілітацію у Франції, Роман здійснив свою мрію і зробив перші кроки. На жаль, цей шлях у його новому житті виявився надто коротким. 19 жовтня 2025 року серце захисника зупинилося назавжди у палаті Івано-Франківської лікарні.
Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам цього воїна.
Царство Небесне та вічна пам’ять тобі, воїне Романе…