Сьогодні, 7 липня, місто та навколишні села об’єдналися у глибокій скорботі, проводжаючи в останню путь свого земляка, справжнього захисника України – Володимира Клименка. Солдат 1978 року народження, який вважався зниклим безвісти з серпня 2024 року, повернувся додому на щиті, залишивши по собі світлу пам’ять та незагоєну рану в серцях рідних і всієї громади. Жителі та гості міста створили живий коридор пам’яті та шани, навколішки схиляючи голови перед Героєм, демонструючи безмежну повагу до його подвигу та жертовності. Ця спільна хвилина мовчання та сліз стала символом незламної волі українського народу та єдності перед обличчям втрати.

Життєвий шлях Володимира Клименка почався у селі Северини Старокостянтинівського району. Після здобуття середньої освіти він обрав шлях праці на землі, закінчивши Новоселицьке професійно-технічне училище, де отримав професію тракториста. Його колеги по роботі з товариства «Агрокрай», де Володимир працював, згадують його як надзвичайно працьовитого, відповідального та доброго чоловіка. Ці риси характеру супроводжували його протягом усього життя, формуючи образ надійної та відданої людини, яка завжди була готова прийти на допомогу. Саме таким його пам’ятатимуть усі, хто мав честь знати Володимира Клименка. Його життя було прикладом сумлінності та відданості своїй справі, а згодом – і своїй Батьківщині.

У червні 2024 року, коли Україна потребувала захисту, Володимир Клименко не вагаючись став до лав Збройних Сил України. Він пішов захищати свою землю, свою родину, своє майбутнє. 27 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, що у Покровському районі Донецької області, наш Герой віддав найцінніше – своє життя. Його загибель є болючою втратою для всієї України, але особливо – для його рідної громади та родини. Володимир Клименко поповнив лави полеглих за свободу та незалежність, залишивши по собі безсмертний подвиг.

Прощання з Героєм відбулося на центральній площі Незалежності, де зібралися сотні людей, щоб віддати останню шану. Це було не просто прощання, а акт глибокої вдячності та визнання його незламності. Панахида за загиблим воїном була проведена у храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ села Кульчини, де світлі молитви підносилися за упокій душі Володимира Клименка. Поховали мужнього захисника на кладовищі його рідного села, де він тепер спочиває, охороняючи мирний сон своїх земляків.

Важливо зазначити, що усі витрати, пов’язані з організацією поховання Воїна, були повністю профінансовані з бюджету громади. Це свідчить про високий рівень поваги та підтримки, яку місцева влада та жителі надають родинам полеглих захисників. Ми висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким Володимира Клименка, чий біль втрати є невимовним. Пам’ять про його самовідданий подвиг, про його мужність та відданість житиме вічно в наших серцях, надихаючи наступні покоління. Вічна слава та вічна шана Захиснику України, який віддав своє життя за наше мирне небо!