ВІЧНА СЛАВА ТА ШАНА МУЖНЬОМУ ГЕРОЮ УКРАЇНИ!

З глибоким сумом та сльозами на очах, зі схиленими головами, ми прощаємося із захисником Вітчизни, мужнім та чесним воїном Демічевим Дем’яном Миколайовичем.

Понад три роки триває повномасштабна війна, яка змінила життя кожного українця. Страшні події принесли горе: скалічені долі, загублені життя військових та цивільних, зруйновані міста й села. Наші захисники на фронті в надскладних умовах тримаються міцно, продовжуючи боротьбу за свободу рідної землі. Збройні Сили України відважно виборюють незалежність, але, на жаль, у важких боях воїни ризикують найдорожчим – власним життям.

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед Героєм, який у боротьбі за волю та кращу долю України віддав найцінніше – своє життя. Демічев Дем’ян Миколайович, народжений 19 листопада 1978 року в селі Новоспаське Запорізької області, пройшов шлях від сільського хлопця до сміливого захисника. Навчаючись у Новоспаській школі, він вже проявляв свою працьовитість. У родині його лагідно називали «Дімою».

У мирному житті Дем’ян був працьовитим фермером. З юних років він присвятив себе сільськогосподарській діяльності, з 14 років працював на комбайні, вправно лагодячи будь-яку техніку. Після закінчення школи він продовжив працювати у фермерському господарстві батька, а після його смерті сам очолив його, успішно займаючись вирощуванням агрокультур. Робота на землі стала справжнім покликанням його життя. У 2017 році родина Дем’яна переїхала до Мелітополя, де він продовжив свою справу, підкорюючи будь-яку техніку.

Війна змусила родину залишити все: землю, техніку, дім у Мелітополі. Вимушений виїзд із рідного міста став важким випробуванням. На жаль, російський агресор завдав болю і страждань усій родині: двоюрідна сестра, директор школи, зазнала сильного стресу через тиск окупантів, що серйозно підірвало її здоров’я.

На початку повномасштабного вторгнення сім’я переїхала до Запоріжжя, а у 2023 році – до Обухова, де проживали родичі. Тут Дем’ян опанував нові професії – зварювальника та токаря, долучився до розробки та комплектації наземного дрона. Обухівщина стала для родини другою домівкою, а тепер – місцем вічного спочинку для нашого Героя.

Наш захисник був світлою, доброю та завжди спокійною людиною. Він був люблячим батьком для сина Іллі, надійною опорою для дружини. З сином Іллею Дем’ян мав теплі, дружні стосунки. Родина завжди відзначалася активною громадянською позицією та патріотизмом.

У травні 2025 року Дем’ян був призваний до лав Збройних Сил України. Пройшовши навчання, він отримав позивний «Джанго». Його слова близьким: «Я все витерплю, я навчуся військовій справі» – свідчення його незламності. Він став до лав 425-го штурмового полку «Скала».

Життя воїна обірвалося трагічно й символічно – у День Незалежності України, 24 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоекономічного на Донеччині. Саме такою дорогою ціною оплачується наша свобода – життям цвіту нації, наших найкращих захисників.

Висловлюємо щирі співчуття мамі Наталії Вікторівні, дружині Марині, сину Іллі, сестрі Олені, брату Артему, усім рідним, колегам і побратимам. Нехай Господь укріпить ваші сили, а наша вдячність і пам’ять стануть крилами для душі Героя. Світла пам’ять!