Северинівська ОТГ
Герої не вмирають: Юрій Ковтуцький – вічна пам’ять
Вічна пам’ять Герою! Ковтуцький Юрій Олександрович, народився 3 червня 1988 року в мальовничому селі Северинівка. З дитинства Юрій проявляв жвавість, допитливість та велику наполегливість. Він навчався у Северинівській школі, де успішно закінчив 9 класів. Далі продовжив навчання у Жмеринському ПТУ, де отримав кваліфікацію помічника машиніста. Також закінчив Гніванське ПТУ, здобувши спеціалізацію «електрогазозварювальник».
Проживаючи у рідній Северинівці, Юрій разом із дружиною виховував дітей, працював зварювальником у Жмеринці. Але війна внесла свої корективи. 7 березня 2022 року Юрій Ковтуцький був призваний на військову службу до лав НГУ. У березні того ж року його перевели до бойової частини «Червона Калина». Юрій не уявляв свого життя без транспорту, завжди за кермом різної техніки: від мотоцикла та трактора до комбайна і навіть танка. Пройшов інтенсивні тренування, тактичні та стрілецькі навчання в Івано-Франківську та Великій Британії.
Старший солдат, старший водій-механік, Юрій Ковтуцький разом зі своїм батальйоном вирушив на Запорізький напрямок, щоб захищати рідну землю від окупантів, де точилися запеклі бої. 27 жовтня 2023 року, під час мінометного обстрілу, надаючи допомогу побратимам, Юрій отримав поранення і зник безвісти. Після тривалих пошуків, що тривали майже 10 місяців, тіло Героя було передано в рамках репатріації. Рідні та близькі до останнього сподівалися на диво. 17 серпня 2024 року Юрій Ковтуцький був похований у Северинівці на місцевому кладовищі.
Старший солдат Ковтуцький Юрій Олександрович загинув 27 жовтня 2023 року, мужньо виконуючи свій обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, поблизу населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області. Побратими згадують про Юрія лише найкраще: «Один із найдобріших, найсвітліших людей, душа компанії, позитивчик, завжди готовий допомогти, зразковий сім’янин, велика втрата для нас».
Мужній, впевнений, справедливий, цілеспрямований, завжди готовий вислухати та допомогти, розсудливий, людина, яка не терпіла брехні. Юрій був щирою та відповідальною людиною, завжди готовий підтримати та допомогти. Пам’ять про нього житиме вічно!
Щирі співчуття рідним та близьким! Пам’ятаємо, любимо, цінуємо!


