ВІЧНА ШАНА ТА НИЗЬКИЙ УКЛІН НАШОМУ ГЕРОЮ!

Обухівська громада сьогодні проводжала в останню путь Героя, мужнього воїна Щербаня Володимира Григоровича. Він віддав найдорожче, що мав – своє життя, у нелегкій боротьбі за волю та кращу долю України. Його ім’я навічно вписане в історію нашої громади та країни.

Володимир Григорович Щербань народився 5 лютого 1983 року на Полтавщині, у селі Лісова Слобідка Чорнухинського району. Пізніше родина переїхала до села Попівка, де пройшли його шкільні роки. Він здобув професію тракториста-машиніста та слюсаря-ремонтника у Миргородському училищі, прагнучи до знань і сумлінної праці. Після строкової військової служби, доля привела його до села Слобідка Обухівського району. Саме тут він знайшов свою долю, зустрівши майбутню дружину Валентину. Вони створили міцну, люблячу родину, виховували двох чудових дітей – сина Євгена та доньку Аліну. Володимир був не лише працьовитим господарем, а й справедливою, доброю та надійною людиною. Його людяність, товариськість та щирість назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав.

У 2024 році Володимир Григорович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після навчання, яке він проходив у Чернігові, він вирушив боронити рідну землю на схід, де побратими знали його під позивним «Циган». Його відвага та самовідданість стали прикладом для багатьох.

18 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Невельське Сватівського району Луганської області, життя мужнього воїна трагічно обірвалося. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Лише через рік і місяць, завдяки складному процесу ідентифікації, вдалося повернути його додому та провести в останню путь з усіма військовими почестями.

Сьогодні ми з глибоким сумом та безмежною вдячністю схиляємо голови перед світлою пам’яттю Володимира Щербаня. Його мужність, людяність і незламна любов до України слугуватимуть вічним прикладом для майбутніх поколінь. Ми пам’ятатимемо його як справжнього Героя.

Висловлюємо найщиріші співчуття дружині Валентині, сину Євгену, доньці Аліні, сестрам Валентині та Аліні, брату Олександру, а також усім рідним, близьким, друзям та побратимам нашого Героя. Ваш біль – наш біль. Ваша втрата – наша спільна втрата.

Володимир Григорович віддав найдорожче – своє життя – у боротьбі за свободу, мир та незалежність України. Пам’ять про нього буде жити у наших серцях вічно.