Вічна і світла пам’ять Герою! Ми з глибоким сумом та невимовним болем вшановуємо пам’ять Андреєва Сергія Івановича, справжнього захисника України, чиє життя було віддано заради миру та свободи рідної землі. Сергій Іванович Андреєв неодноразово демонстрував свою мужність та відданість, беручи участь в антитерористичних операціях та докладаючи всіх зусиль для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Його внесок у забезпечення оборони країни є неоціненним.Життя Сергія Івановича розпочалося 26 червня 1978 року в мальовничому селі Северинівка Жмеринського району, у люблячій родині Івана Федоровича та Тетяни Іванівни. Саме тут, у рідному краї, він формувався як особистість. З 1985 по 1993 роки Андреєв Сергій Іванович здобував знання у Северинівській середній школі, закладаючи фундамент свого майбутнього. Після закінчення 9-го класу, прагнучи отримати практичні навички, він вступив до професійно-технічного училища П8 у місті Бар, де у 1996 році успішно завершив навчання, отримавши затребувані професії плиточника-лицювальника та штукатура.Його шлях служіння Батьківщині розпочався ще у юності. З 1996 по 1998 роки Сергій Іванович Андреєв проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України, дислокованих у місті Кривий Ріг. Після завершення служби, у 1999 році, він створив власну сім’ю, одружившись з Віталією, і разом вони виховували прекрасну дочку Катерину, проживаючи у селі Олександрівка. Родинні цінності були для нього надзвичайно важливими.З початком російської агресії на сході України, у серпні 2014 року, Андреєв Сергій Іванович був мобілізований і без вагань вирушив на захист країни, проходячи службу в найгарячіших точках Луганської та Донецької областей. Його участь у цій війні, у боротьбі за свободу, була відзначена. У вересні 2015 року, після звільнення зі служби, він справедливо отримав почесний статус “Учасника бойових дій”, а також був нагороджений нагрудними знаками “Учасник АТО” та “За участь в антитерористичній операції”, що засвідчувало його значний внесок у захист країни.З вересня 2015 року по лютий 2022 року Сергій Іванович Андреєв продовжував мирне життя зі своєю сім’єю в Олександрівці, працюючи на благо громади. Його сумлінна праця та відданість були визнані: 28 червня 2019 року він був нагороджений почесною грамотою Жмеринської районної державної адміністрації та Жмеринської районної ради “За багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, особистий внесок у розвиток Конституційних засад української державності”. Це підкреслює його відповідальність та активну громадянську позицію не лише на фронті, а й у мирному житті.Однак, з повномасштабною агресією 27 лютого 2022 року, Андреєв Сергій Іванович знову без роздумів став на захист своєї Вітчизни. Він проходив військову службу на посаді стрільця-зенітника, захищаючи небо України у Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях. Він стояв на передовій, обороняючи наші міста та села від ворожих атак. У січні 2023 року підрозділ, де служив Сергій Іванович, був виведений з Соледара Донецької області для ротації та навчань.На жаль, життя Героя обірвалося трагічно. 04 лютого 2023 року автомобіль з військовослужбовцями, які прямували на навчання, потрапив у фатальну дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої Андреєв Сергій Іванович загинув. Його передчасна смерть стала великою втратою для родини, друзів та всієї України. Похований він на кладовищі у рідному селі Северинівка, де його пам’ять буде жити вічно.Сергій Андреєв завжди залишиться у нашій пам’яті як усміхнений, позитивний, люблячий чоловік і батько, надійний друг та порядна людина. Його самовідданість, мужність та готовність віддати життя за свою країну є прикладом для майбутніх поколінь. Щирі співчуття висловлюємо рідним та близьким Героя. Пам’ятаємо, любимо, цінуємо його внесок та жертовність. Вічна пам’ять захиснику України!