В адаптації рідної людини після полону, головне – не нашкодити. Тривале перебування під впливом ворога вимагає особливого підходу. Людина потребує особистого простору та оптимальних умов для реабілітації. Розуміння потреб та створення сприятливого середовища є ключем до успішної адаптації після полону.

Військові психологи радять родинам дотримуватися наступних принципів, щоб адаптація після полону пройшла якомога легше:

• Створіть умови та дайте час на поступове відновлення. Не перевантажуйте звільненого чи звільнену інформацією та емоціями.
• Якщо людина змінилась за цей час, варто поступово розкриватися та наново знайомитись одне з одним.
• Уникайте повторної травматизації – не говорити і не розпитувати про полон, поки людина не буде до цього готовою.
• Не робіть критичних оцінок відносно поведінки в полоні та під час бойових дій.
• Не можна перевантажувати або суттєво обмежувати спілкування з соціумом.
• Пошук позитивних емоцій і вражень не має перетворюватись на гонитву за щастям, у всьому має бути норма.

Адаптація після полону – це складний процес, який потребує терпіння, розуміння та підтримки. Важливо пам’ятати, що кожна людина реагує на пережитий досвід по-різному, і немає універсального рецепту успішної адаптації. Головне – бути поруч, слухати та підтримувати, даючи можливість близькій людині відчути себе в безпеці та прийнятою.

Пам’ятайте, адаптація після полону – це тривалий процес, і важливо не тиснути на людину, а дати їй можливість відновитися у власному темпі. Збереження спокою, терпіння і любові допоможуть вашій близькій людині повернутися до нормального життя. Надання підтримки та уникнення зайвого тиску сприятимуть успішній реабілітації. Ключем до успішної адаптації є терпіння та розуміння.

🔎 Більше деталей у матеріалі Мінсоцполітики: