Сьогодні, 16 січня, Гайсинська громада знову схилила голови в скорботі, оплакуючи загибель ще одного свого сина, який віддав життя, захищаючи Україну від російських загарбників.

Морозов Сергій Дмитрович, народжений 05.02.1970 року. Його життєвий шлях розпочався у Гайсині, де він навчався у школах №2 та №6. Після школи здобував освіту у Львівському технікумі механізованої обробки деревини. Проходив строкову службу в армії, демонструючи відданість Батьківщині.

07.06.2024 року Сергій Дмитрович був мобілізований Гайсинським РТЦК та СП до лав Збройних Сил України. Вірний присязі, він став солдатом-стрільцем, номером обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону 154 ОМБр. Останній бій Сергій Дмитрович прийняв 07 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Тихе Чугуївського району Харківської області.

Прощання із загиблим Героєм, солдатом Сергієм Дмитровичем, відбулося на площі перед Храмом Святого Великомученика Пантелеймона ПЦУ. Віддати шану полеглому воїну прийшли рідні, друзі, побратими, сотні мешканців Гайсина, представники місцевої влади, духовенство та засоби масової інформації. Невимовний жаль і біль відчували всі, хто прийшов провести Героя в останню путь.

Міський голова Гайсина висловив щирі співчуття родині загиблого Захисника від імені всіх жителів громади.

Проводжали Героя в останню дорогу всією громадою, ставши навколішки, встеляючи шлях траурної процесії квітами, віддаючи останню шану.

Після заупокійного богослужіння траурний кортеж проїхав центральною вулицею Гайсина на міське кладовище, де Сергій Дмитрович знайшов свій останній спокій.

Пролунав трикратний салютний залп на честь Героя. Офіцер РТЦК та СП передав дружині державний прапор України, як символ пам’яті про Героя, який віддав життя за Україну.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус та колектив ЗДО № 4 «Зірочка» висловлюють щирі співчуття дружині Світлані Василівні та доньці Оксані Сергіївні. Ми поділяємо ваш біль та схиляємо голови у скорботі. Ця втрата – біль усієї громади, біль усієї країни.

Подвиг Сергія Дмитровича та тисяч інших захисників та захисниць має бути недаремним. Ми повинні зробити все можливе для перемоги України та знищення ворога!

Вічна пам’ять і слава українському воїну! Честь та шана Герою!

Назавжди в пам’яті – навіки в серцях!

Слава Україні! Героям слава!