В Літературній вітальні (Простір соціальної адаптації) відбулася тепла та душевна творча зустріч «Я слова свої плекаю кожен день і кожну мить» з талановитою землячкою, членом клубу покровських поетів «Ліра» Надією Дмитренко. Присутні мали унікальну можливість дізнатися про творчий шлях поетеси, дізнавшись коли і за яких обставин проявився її поетичний дар. Гості захоплено знайомилися з творчістю Надії Степанівни, насолоджуючись її прозовими та поетичними творами. Поетеса поділилася секретами народження своїх віршів, розкриваючи, що «пише серцем», емоційно передаючи свої переживання, роздуми, та почуття, якими вона прагне поділитися з читачами. Її лірика вражає своєю багатогранністю, у віршах знаходять відображення найсвітліші й прекрасні почуття, а також міцна патріотична позиція. Чимало поезій народжені через біль і переживання подій сьогодення, трагедій війни, що робить її творчість надзвичайно актуальною та важливою.

Визнання поетеси почалося саме з бібліотеки, що стало ще одним свідченням підтримки та розвитку місцевих талантів. Надія Дмитренко має власну збірку видану у 2019 році в Запоріжжі «Моїй душі назавжди вісімнадцять», її твори друкувалися в колективній збірці «Поетичне намисто Покровщини», а також вона є постійним автором літературно-мистецького альманаху «Покровське видноколо». Поетеса є переможницею багатьох літературних конкурсів, що підкреслює її професійний рівень та визнання.

Зустріч стала справжнім святом поезії, об’єднавши всіх, хто любить і розуміється на літературному слові. Щире спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, відкриття особистості талановитої поетеси, яка дарувала часточку свого душевного світла, – все це створило неповторну атмосферу.

Під час зустрічі лунали твори в авторському виконанні, присутні мали змогу послухати авторську пісню, та дізнатися про життєву позицію Надії Дмитренко. Публіка висловила щиру вдячність та захоплення творчістю поетеси. Вірші Надії Степанівни нікого не залишили байдужим, торкаючись найглибших струн душі.

На згадку про цю чудову зустріч Надія Степанівна подарувала учасникам свій вірш з автографом.