В моєму серці — фонтан на «Кубіку», що був місцем зустрічей та спогадів. В моєму серці — більярд в «Паласі», де лунав дружній сміх. В моєму серці — бурхливий Салгир, що єднав нас із природою. В моєму серці — пляж на Миколаївці, де проходили безтурботні дні.

Але зараз, у моєму серці — не лише теплі спогади, а й лють, біль, гнів та непохитна жага помсти за все, що було відібрано. Ми пам’ятаємо кожного, хто постраждав, і кожен спогад лише зміцнює нашу рішучість.

Сімферополь — це невід’ємна частина України 🇺🇦. Місто, що завжди було, є і буде українським. Незважаючи на тимчасові труднощі та випробування, дух опору та віра в справедливість живуть у серцях його мешканців. Ми плекаємо надію на швидке повернення додому, до вільної України.

Наближаємо перемогу разом! Кожен маленький крок, кожна дія, кожен вияв патріотизму — це цеглина у фундамент нашої майбутньої перемоги. Нехай ці спогади про мирний Сімферополь надихають нас на боротьбу за його повернення. Наша сила — в єдності та незламності духу. Згадаймо, за що ми боремося. Повернення Криму — це не просто мета, це обов’язок перед майбутніми поколіннями.

🔗opir.org.ua