Міністерство оборони України, після ретельних консультацій з керівництвом профільних комітетів Верховної Ради, виступило з рішучою заявою про необхідність виключення із законопроєкту №13452, який спричинив значний суспільний резонанс, положень, що передбачають посилення відповідальності для військовослужбовців за непокору. Це рішення підкреслює прагнення до більш збалансованого підходу у питаннях військової дисципліни.

Як зазначено у офіційному повідомленні оборонного відомства, опублікованому в суботу, 6 вересня, законопроєкт №13452 потребує суттєвого доопрацювання. Важливою умовою для цього є тісна співпраця з відповідними комітетами Верховної Ради, зокрема з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також з питань правоохоронної діяльності. Цей процес має на меті досягнення компромісу та врахування всіх аспектів, що стосуються прав та обов’язків військових.

«Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості», — саме такою була ключова теза, висловлена представниками оборонного відомства. Це підкреслює зміну парадигми у підході до підтримання порядку та бойової готовності у Збройних Силах України, наголошуючи на важливості етичних та психологічних аспектів військової служби.

Крім того, було досягнуто домовленості про повну підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону «Про Військового омбудсмана». Це свідчить про системний підхід до вдосконалення правового поля, що регулює діяльність військовослужбовців, та посилення їхнього захисту.

Ця позиція Міністерства оборони була сформована у відповідь на численні протести громадськості проти двох законопроєктів, які наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді. Ці законопроєкти викликали занепокоєння серед військових та їхніх родин через потенційне посилення кримінальної відповідальності.

Зокрема, законопроєкт №13260, підтриманий Верховною Радою у першому читанні 4 вересня, фактично відновлює кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Законопроєкт №13452, у свою чергу, пропонує запровадити покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років за невиконання наказу командира, при цьому виключаючи можливість для суду призначити більш м’яке покарання або умовний термін. Це викликало широку дискусію щодо пропорційності покарань та їхнього впливу на моральний дух армії.

Нагадаємо, 5 вересня у центрі Києва відбулася акція протесту проти зазначених законопроєктів, які, на думку протестувальників, суттєво обмежують права військових та посилюють кримінальну відповідальність. Це підкреслює важливість діалогу між владою та громадою у формуванні законодавства, що стосується обороноздатності країни.