У розпал безжальних боїв, коли українські землі стогнуть від вибухів, а кожен день є випробуванням на витривалість, українські захисники продовжують демонструвати незламну силу духу. Вони не лише зі зброєю в руках захищають нашу свободу, а й знаходять у собі сили для творчості, яка стає джерелом натхнення та підтримки. Саме таким прикладом є історія бійця з Вінниці, який під обстрілами, у холодних окопах, зачитує зворушливу поезію, що народжується з глибин його душі, надихаючи побратимів і всіх, хто чує його голос.

Цей український воїн, поезія якого розливається по фронтових траншеях, – Олександр з позивним Борода. Його особиста історія є відображенням мільйонів доль українців. До повномасштабного вторгнення він був успішним підприємцем у рідній Вінниці, будував плани, розвивав бізнес. Однак, коли ворог перетнув кордон, Олександр без вагань залишив своє мирне життя та став на захист України. Його найголовнішою мотивацією, як і для багатьох інших героїв, є майбутнє його дітей – вільне та безпечне життя в незалежній Україні.

Поезія стала для Олександра не просто способом вираження емоцій, а справжнім щитом, що допомагає вистояти у пеклі війни. Вона є свідченням того, що навіть у найстрашніших умовах людина зберігає свою людяність, здатність відчувати та творити. Вірші Олександра – це свого роду літопис війни, написаний серцем. Вони розповідають про біль втрат, про незламність духу, про віру в Перемогу та про відданість рідній землі. Саме такі моменти є безцінними, адже вони нагадують, що ми боремося не лише за територію, а й за нашу культуру, за нашу ідентичність, за право жити та творити.

Олександр Борода, головний сержант артилерійської батареї 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, демонструє приклад незламності та мужності. Його вірші – це голос сотень тисяч захисників України, що щодня ризикують своїм життям. Ці рядки, що промовляються в окопах, стають символом стійкості українського народу. Це не просто вірші, це крик душі, просочений потом і кров’ю, але сповнений надії та віри. Поезія війни у виконанні таких героїв, як Олександр, має особливу силу, вона здатна піднімати бойовий дух та вселяти оптимізм навіть у найскладніші часи.

Цей зворушливий епізод з життя фронту є яскравим підтвердженням того, що дух українського народу є незламним. Вінниця захисники якої так само віддано стоять на захисті батьківщини, може пишатися такими синами, як Олександр. Його творчість є важливою частиною культурного спротиву, що допомагає триматися та вірити у світле майбутнє. У цій війні перемагає не лише зброя, а й сила духу, віра, культура та мистецтво, які стають опорою для всього суспільства.

Вірш вінничанина, головного сержанта артилерійської батареї 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, є живим свідченням цього.

© Вінниця.info | Надіслати новину | Реклама