В Оратівській громаді відзначили Шевченківські дні, вшанувавши пам’ять Великого Кобзаря. 10 березня біля пам’ятника Тарасу Шевченку у селищі Оратів відбувся захід «Нас єднають думи Кобзаря», який став свідченням незгасної шани до генія українського народу. Цей захід об’єднав різні покоління, підкреслюючи вічне значення творчості Тараса Шевченка. Його поезія, як провідник крізь століття, продовжує надихати та зміцнювати національну свідомість.

Глибоко проникли в серця присутніх пісенні твори у виконанні народного аматорського фольклорного-етнографічного колективу «Берегиня» Оратівського краєзнавчого музею та його солістки Галини Дем’янчук. Їхні виступи продемонстрували красу української пісні та глибину шевченківського слова. Колектив «Берегиня» знову підтвердив свою майстерність, даруючи глядачам незабутні емоції та відчуття єднання з культурною спадщиною.

Особливо зворушливо звучали слова поеми «Великий льох», яка містить пророчі передбачення про майбутнє України. Ці слова, сповнені віри у пробудження українського народу, його духовне відродження та розбудову національної держави, набувають особливої актуальності у сучасних умовах. У час боротьби українського народу з агресором, шевченківські ідеали свободи та незалежності стають ще більш значущими.

Безсмертне Кобзареве слово було також представлене у виступі заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради Сергія Сливки. Його промова підкреслила важливість збереження пам’яті про Тараса Шевченка та його внесок у формування української ідентичності. Слова Сливки стали ще одним свідченням поваги громади до видатного поета.

Потужна сила слова геніального українського поета, художника і філософа Тараса Шевченка, без перебільшення, здатна розбудити націю. Шевченко присвятив своє життя служінню рідній Україні, віддавши їй своє палке слово, щире серце та безмежну любов. Його творчість є дзеркалом української душі, сповненим болем, надією та вірою у світле майбутнє.

На завершення вшанування батька української нації та з нагоди Дня Державного Гімну України, усі присутні заспівали «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…». Цей момент став символом єдності та непохитної віри у перемогу України. Пісня звучала як заклик до боротьби та нагадування про те, що український дух незламний.