Ігор Вікторович Жижирій, родом з Харкова, народився 16 липня 1981 року. Його дитинство та шкільні роки минули в цьому місті. З раннього віку, наслідуючи приклад батька, Ігор мріяв про професію далекобійника, щоб подорожувати дорогами за кермом вантажівки. Після завершення школи він здобув бажану професію водія широкого профілю.

Одруження з коханою Іриною привело його до Нового Мерчика, де він і оселився. Кар’єрний шлях Ігоря розпочався у 1999 році як водія в агрофірмі «Восток». Останні двадцять років він присвятив роботі на Новожанівському м’ясокомбінаті у Харкові, демонструючи виняткову сумлінність та відповідальність. Вдома Ігор був люблячим чоловіком для Ірини та дбайливим батьком для їхніх двох дітей – доньки та сина. Він доклав багато зусиль, щоб виховати їх гідними людьми.

Друзі та рідні знали Ігоря Жижирія як життєрадісну, щиру та доброзичливу людину. Він цінував кожен момент життя, захоплювався музикою, любив тварин, квіти та риболовлю. Мав великі плани на майбутнє, зокрема мріяв про онуків, для яких, без сумніву, став би найкращим дідусем. На жаль, доля розпорядилася інакше.

25 травня 2025 року Ігор Вікторович Жижирій долучився до лав захисників України, ставши солдатом військової частини Національної гвардії. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Удачне, що на Донеччині, гранатометник батальйону оперативного призначення солдат Жижирій Ігор Вікторович отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок ворожого артобстрілу 17 серпня.

Валківська міська рада висловлює найщиріші співчуття родині та друзям нашого Героя. Ми розділяємо ваш біль від цієї непоправної втрати. Вічна пам’ять і шана воїну-захиснику – Жижирію Ігорю Вікторовичу.

« повернутися