Міляєв Олексій Костянтинович народився 3 березня 1986 року в місті Лєгніц Республіки Польща в сім`ї Міляєвих Костянтина Олексійовича та Світлани Василівни. Крім нього в сім`ї вже зростала старша сестра – Ольга.  Батько Олексія був військовим, мати працювала у їдальні військової частини.

Коли у батька завершилася військова служба за контрактом родина повернулася в Україну і оселилася в м. Миколаїв. Тут Олексій пішов до першого класу однієї із місцевих шкіл.

Через рік сім`я Міляєвих переїхала уже до міста Первомайськ, а у 1999 році вирішили повернутися у рідне село Йосипівка, де проживали бабуся та дідусь Олексія.

З 6 по 11 клас Олексій навчався у Березовобалківській загальноосвітній школі імені Т.Г.Шевченка.

Батьки з раннього дитинства прививали своїм дітям любов до праці, повагу до старших та відповідальність за доручену їм справу. Дитинство пройшло у батьківській любові та турботі. Олексій був активною дитиною. Багато вільного часу проводив на сільському стадіоні та у спортивному залі. Був членом волейбольної команди Вільшанської ДЮСШ, постійно брав участь у змаганнях районного та обласного рівня з волейболу та футболу. Здобував спортивну славу і для свого села, і для свого району.

У 2005 році Олексія було призвано до лав Збройних Сил України. В цьому ж році він одружився. Його обраницею стала односельчанка – Дергач Катерина, яка невдовзі подарувала йому сина Антона. Поступово сімейне життя перестало складатися і подружжя вирішило розлучитися.

Роботи Олексій не боявся, брався за будь-яку, тому працював і водієм у ПСП імені Шевченка, і на будівництві у містах Київ та Одеса.

У 2012 році зустрів 19-річну дівчину Бендерук Людмилу і вдруге одружився. У молодої сім`ї народилося двоє дівчаток – Марина та Ангеліна.

Олексій захищав територіальну цілісність та суверенітет України ще з 2015 року. Був учасником АТО.

5 березня 2024 року мобілізований для проходження військової служби Голованівським РТЦК та СП Кіровоградської області. Проходив військову службу у військовій частині А4718 на посаді кулеметника механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону.

22 серпня 2025 року на Сумському напрямку, відданий Військовій присязі на вірність народу України, мужньо виконавши свій військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, внаслідок атаки ворожого FPV-дрону старший солдат Міляєв Олексій Костянтинович загинув.

Історія не любить тих, хто придумує собі героїв. Вона вчить нас шанувати справжніх. Тих, які у мирному житті були нашими рідними, друзями, побратимами, сусідами та знайомими. А в час війни стали захистом, стіною між нами та російським ворогом.

Герої, які назавжди залишиться в історії нашої країни та нашої громади. Герої, які залишаться в пам`яті та серцях своїх сучасників. Такий, як був і залишиться назавжди для нас всіх Олексій. Саме війна зробила Олексія Героєм, хоча він цього і не прагнув.

Від імені виконавчого комітету, депутатського корпусу та керівництва Вільшанської селищної ради, жителів Вільшанської селищної територіальної громади висловлюємо щирі слова співчуття та скорботи матері, дружині, дітям, рідним та близьким загиблого Героя! Сил Вам та витримки пережити цю непоправну та болючу втрату.

Низький уклін та світла пам`ять Герою Олексію, який в тяжкий та доленосний час для нашої держави став на захист її суверенності та незалежності!

Герої не вмирають!

Слава Україні!

« повернутися