В Ужгороді сьогодні попрощалися із захисником України – підполковником Сергієм Лущакевичем. Це сумна звістка для всієї громади, адже Сергій Євгенійович був відомий як надзвичайно порядна людина, справжній патріот з непохитними життєвими принципами. Його відданість державі та народу була прикладом для багатьох.
Сергій Євгенійович Лущакевич народився 30 липня 1971 року в місті Луцьк. Саме там він здобув середню освіту, яка стала фундаментом для подальшого шляху. Після школи юний Сергій прийняв важливе рішення – пов’язати своє життя з військовою службою, присвятивши себе захисту Вітчизни. Цей вибір визначив його долю. Він успішно закінчив Суворовське військове училище, а згодом – Хмельницьке вище артилерійське командне училище, здобувши необхідні знання та навички.
Військова кар’єра Сергія Лущакевича розпочалася у 1992 році. Він обіймав різноманітні офіцерські посади, демонструючи професіоналізм та відповідальність. Його шлях охоплював посади від командира реактивного артилерійського взводу до начальника штабу-заступника командира гаубичного артилерійського дивізіону. Кожен крок свідчив про його зростання як військового лідера.
Після тривалої та плідної служби у 10-му окремому гірсько-піхотному полку, Сергій Євгенійович продовжив свою діяльність у системі військових комісаріатів. Там він працював на керівних посадах у Мукачівському, Ужгородському, Міжгірському та Закарпатському обласному об’єднаному військовому комісаріатах. Цей досвід дозволив йому глибоко розуміти потреби та організаційні аспекти військової сфери регіону.
У 2016 році, демонструючи незламний дух, Сергій Лущакевич брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Він захищав суверенітет та незалежність нашої держави у складі оперативно-тактичного угруповання «Луганськ». Цей період став ще одним свідченням його відваги та відданості.
У 2021 році, віддавши 33 роки свого життя службі Батьківщині, Сергій Євгенійович був звільнений із лав Збройних Сил України у запас. Здавалося, попереду спокійні роки. Однак, доля мала інші плани.
24 лютого 2022 року, у день, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Сергій Лущакевич, не вагаючись, одним із перших прийшов до Закарпатського об’єднаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Він без вагань виконав свій громадянський і військовий обов’язок, ставши на захист українського народу. Його рішучість у цей критичний момент стала прикладом справжнього патріотизму.
За багаторічну військову службу Сергій Лущакевич був нагороджений численними медалями, відзнаками, грамотами та подяками. Особливо відзначимо одну з його останніх нагород – почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Срібний Хрест». Це свідчення високої оцінки його бойових заслуг.
Прощання із захисником відбулося на центральній площі Народній в Ужгороді. Вшанувати пам’ять військового прийшли його рідні та близькі друзі, колеги по службі, міський голова Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, начальник Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Ігор Тищук, численні військові та небайдужі містяни. Велика кількість людей, які прийшли віддати шану, свідчить про глибоку повагу до Сергія Євгенійовича.
Поховали Сергія Лущакевича із військовими почестями на Пагорбі Слави. Його життя, присвячене захисту України, стало прикладом мужності та самовідданості. Світлий спомин про Сергія Євгенійовича назавжди залишиться в серцях та спогадах його рідних, земляків та бойових побратимів. Ми пам’ятатимемо його як вірного сина України.
Вічна та світла пам’ять герою!
