З 25 листопада в Україні набув чинності Закон «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», який вносить зміни до порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. Цей закон закладає важливу правову основу, що звільняє осіб від відповідальності за зберігання зброї без відповідного дозволу, а також посилює контроль за обігом зброї. Це особливо актуально як під час воєнного стану, так і в мирний час.

Текст закону містить низку ключових положень, які стосуються декларування вогнепальної зброї та боєприпасів, як для цивільних осіб, так і для органів влади. Розглянемо основні аспекти декларування зброї:

1. **Обов’язок декларування зброї:**

* Цивільні особи, які знайшли вогнепальну зброю або боєприпаси, повинні негайно, але не пізніше 24 годин, повідомити Національну поліцію та або передати зброю, або вказати її місцезнаходження для вилучення (ст. 1-1). Це ключовий момент для забезпечення безпеки та контролю.
* Задекларована зброя може бути використана для відсічі збройної агресії, але декларування не надає права власності на неї (ст. 1-2). Важливо розуміти, що пріоритетом є використання зброї для захисту, а не набуття прав на неї.

2. **Процедура декларування:**

* Вогнепальна зброя, отримана цивільними особами, відомості про яку відсутні в реєстрах, підлягає обов’язковому декларуванню в органах Національної поліції України (ст. 1-2). Це дозволяє внести інформацію про зброю до єдиної системи.
* Для зброї, що не підлягає декларуванню (наприклад, нарізна зброя великого калібру, кулемети, гранатомети тощо), передбачено вилучення за ініціативою Національної поліції (ст. 1-2). Існують чіткі обмеження щодо типів зброї, які цивільні особи не можуть мати.

3. **Обмеження та заборони декларування:**

* Не підлягають декларуванню кулемети, гранатомети, міномети, переносні зенітно-ракетні комплекси, вогнепальна зброя з незаконно зміненими маркуваннями та інші види зброї, які не можуть перебувати у власності цивільних осіб (ст. 1-2). Ці обмеження спрямовані на запобігання незаконному обігу зброї.
* Неможливість набуття права власності на знайдену зброю у випадках, коли зброя належить іншій особі або є державною власністю, а також у разі, якщо зброя не підлягає декларуванню (ст. 3). Це підкреслює, що декларування не є шляхом отримання прав власності.

4. **Декларування після закінчення воєнного стану:**

* Цивільні особи зобов’язані здати отриману або знайдену зброю та невикористані боєприпаси до органів Національної поліції протягом 90 днів після припинення воєнного стану (ст. 3). Це важливий етап для повернення до мирного життя та забезпечення безпеки.
* Цивільна особа, яка знайшла зброю, має право набувати її у власність після перевірки зброї та спливу трьох місяців після здачі її для перевірки до поліції (ст. 3). Існує можливість легалізації знайденої зброї за певних умов.

5. **Відповідальність за порушення порядку декларування:**

* За порушення порядку декларування або володіння не задекларованою зброєю передбачена відповідальність, встановлена законом (ст. 3, ст. 5). Це нагадування про необхідність дотримання закону.

6. **Перехідні положення:**

* Цивільні особи, які мають у володінні вогнепальну зброю, повинні протягом одного місяця після набрання чинності законом звернутися до Національної поліції для її декларування або здачі (перехідні положення). Це надає час для виконання вимог закону.

Підсумовуючи, основна мета закону полягає у врегулюванні порядку декларування зброї, що є вкрай важливим для контролю та забезпечення безпеки в Україні. Цивільні особи зобов’язані декларувати знайдену або отриману зброю, проте це не надає права власності. Існують також обмеження щодо певних видів зброї, що не підлягають декларуванню. Всі процеси контролю та декларування здійснюються через Національну поліцію України.

Якщо ви знайшли вогнепальну зброю чи боєприпаси, негайно виконайте вимоги закону та задекларуйте їх.