4 червня в Україні – це день скорботи, коли ми вшановуємо пам’ять дітей, загиблих внаслідок російської агресії. Цей пам’ятний день, дітей, загиблих внаслідок російської агресії, був встановлений Верховною Радою України у 2021 році, щоб назавжди закарбувати в історії трагічні наслідки війни для найменших українців. У цей день ми згадуємо дітей, загиблих внаслідок російської агресії.

Війна забрала у них дитинство, мрії та майбутнє. Замість радісних ігор та безтурботних днів, вони побачили жахіття війни, стали жертвами жорстокості та насильства. Сьогодні діти, загиблі внаслідок російської агресії – це символ невинності, втраченої через війну. Їхні імена, на жаль, поповнюють скорботний список жертв, і ми ніколи не повинні забувати про їхню трагічну долю.

Цей день – це не лише день скорботи, але й день надії. Надії на те, що справедливість переможе, і винні у смертях дітей, загиблих внаслідок російської агресії, будуть покарані. Надії на те, що українська земля стане вільною від окупантів, і діти зможуть рости у мирі та безпеці. Надії на те, що ніколи більше не повториться трагедія, коли діти, загиблі внаслідок російської агресії стануть жертвами війни.

У цей день по всій Україні відбуваються жалобні заходи, присвячені пам’яті загиблих дітей. Люди приносять квіти та іграшки до пам’ятників, запалюють свічки та моляться за душі невинних жертв. Важливо, щоб кожен з нас пам’ятав про ці страшні події і робив все можливе, щоб захистити дітей від війни.

Вірші, написані дітьми про війну, пронизують серце болем і сумом. Вони не про сонце та небо, не про квіти, а про війну, яка затьмарила їхнє дитинство, розстріляла синє небо і щастя. Війна позбавила їх польоту, дитячої радості й сміху, вкрала майбутнє. А дітям би таночки тут вести, співати, гратись, бо життя — це диво! Віночки на лугах з квіток плести і радісно сміятися, й щасливо… Але війна нам зруйнувала все, скалічила і поламала долі…