Війна, Житомирська Отг, Суспільство
Вічна пам’ять: Вшанування Героїв України, полеглих 11 липня
Кожен день історії України викарбуваний незламністю духу та безмежною жертовністю її синів і дочок. Є дні, що особливо боляче відгукуються в серцях, адже саме тоді на вічний спочинок відійшли ті, хто до останнього подиху стояв на захисті нашої Батьківщини, нашої свободи та незалежності. Ми вшановуємо Пам’ять Героїв України, чиї імена назавжди вписані золотими літерами в літопис національної звитяги.Сьогодні, 11 липня, ми схиляємо голови, згадуючи тих, хто загинув, виконуючи свій найвищий обов’язок. Серед них — Василенко Євген Олександрович, 20.04.2001 – 11.07.2024. Молодий, сповнений життя та надій, Євген віддав свою молодість і майбутнє заради того, щоб інші могли жити під мирним українським небом. Його ім’я стало символом незламної волі нового покоління захисників України.Ми також пам’ятаємо Паламарчука Андрія Олександровича, 23.08.1996 – 11.07.2023. Андрій, як і тисячі інших українських воїнів, став на шлях боротьби проти агресора, розуміючи всі ризики. Його жертовність є прикладом безкорисливої любові до рідної землі. Кожен, хто знав Андрія, згадує його як мужнього та відданого патріота, чия посмішка та рішучість надихали побратимів.І, звичайно, Діденко Сергій Миколайович, 29.01.1990 – 11.07.2023. Сергій – один із тих, хто з перших днів повномасштабної війни в Україні став до лав Збройних Сил, не вагаючись ні хвилини. Його досвід і відвага були цінними для підрозділу, а його загибель — непоправна втрата для всієї країни. Пам’ять про цих загиблих воїнів має бути вічною, адже їхні життя – це ціна нашої свободи.Ці Герої України не просто цифри в статистиці втрат. Це реальні люди зі своїми мріями, родинами, планами на майбутнє, які були жорстоко обірвані війною. Їхня жертовність є тим фундаментом, на якому будується наша держава. Коли ми говоримо про вшанування пам’яті, ми говоримо не лише про хвилину мовчання чи покладання квітів. Це постійна робота над усвідомленням того, яку ціну ми платимо за мирне небо, за можливість жити, працювати, виховувати дітей у вільній Україні.Їхній подвиг є свідченням неймовірної стійкості українського народу. Кожен із них, будь то Євген, Андрій чи Сергій, прийняв рішення стати на захист своєї країни, усвідомлюючи всі небезпеки. Вони загинули як справжні Герої України, і їхні імена назавжди залишаться в наших серцях. Ми маємо пам’ятати, що вічна пам’ять — це не просто слова, це наш обов’язок перед тими, хто віддав найдорожче.Їхні історії – це не просто трагічні епізоди, а частина великої національної епопеї боротьби за існування. Кожне життя, віддане за Україну, є неоціненним вкладом у нашу перемогу. Нехай їхні душі спочивають з миром, а пам’ять про них живе вічно. Ми пам’ятаємо кожного, хто став на захист нашої країни, і ніколи не забудемо їхнього подвигу. Вічна слава Героям України!
В цей день загинули Герої
🕯 Василенко Євген Олександрович20.04.2001 – 11.07.2024
🕯 Паламарчук Андрій Олександрович23.08.1996 – 11.07.2023
🕯 Діденко Сергій Миколайович29.01.1990 – 11.07.2023

