Сьогодні, 9 липня, Україна схиляє голову в глибокій скорботі та незламній вдячності, вшановуючи пам’ять своїх безсмертних Героїв. Це День пам’яті загиблих воїнів, які поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої Батьківщини. Кожен з них – це окрема історія мужності, відданості та безмежної любові до України. Їхня жертовність є наріжним каменем нашої державності та незламності духу, що дозволяє нам стояти міцно перед будь-якими викликами. Цей День пам’яті є нагадуванням про неймовірну ціну, яку платить нація за своє право на існування.
Ми пам’ятаємо кожного українського захисника, чиє життя обірвала жорстока війна. Їхні імена назавжди закарбовані в літописі нашої країни, а їхні подвиги освітлюють шлях наступним поколінням. У цей день ми згадуємо тих, хто боровся за кожен клаптик української землі, за мирне небо над головою наших дітей, за право жити у вільній, суверенній Україні. Це не просто дати, це болючі спогади та водночас джерело невичерпної сили для всіх нас. Саме тому ми з гідністю відзначаємо цей День пам’яті.
Серед тих, кого ми сьогодні згадуємо з особливим сумом та повагою, є такі Герої України:

🕯 Степаненко Сергій Юліанович (14.09.1981 – 09.07.2024)

🕯 Костюк Олег Олександрович (29.05.1986 – 09.07.2019)

🕯 Косинський Михайло Ігорович (23.11.1992 – 09.07.2019)

🕯 Яковенко Валерій Володимирович (30.09.1971 – 09.07.2023)

Ці імена – лише крапля в морі великого пантеону наших захисників. Кожен із них мав свої мрії, плани, родини, але обрав найвищий шлях – шлях боротьби заради майбутнього України. Їхня відвага та самопожертва є неперевершеним прикладом для наступних поколінь українців, які будуть розбудовувати нашу державу. День пам’яті загиблих воїнів – це не просто день смутку, це день глибокої вдячності та усвідомлення ціни, яку платить наш народ за свою незалежність, за можливість дихати на повні груди та мріяти про світле майбутнє. Ми вшановуємо їхній подвиг і закликаємо всіх пам’ятати про цей День пам’яті.
Важливо, щоб ми ніколи не забували, якою ціною дається мир і свобода. Пам’ять про загиблих Героїв України має бути живою та передаватися від покоління до покоління. Це наш священний обов’язок перед тими, хто віддав своє життя, і перед тими, хто продовжує захищати нас сьогодні. Кожна свічка, запалена на їхню честь, кожен спомин про їхні подвиги, кожен жест вдячності є свідченням того, що їхня справа не марна і їхня боротьба продовжується в наших серцях. Їхні імена викарбувані не лише на меморіальних дошках та в історичних хроніках, а й у серцях мільйонів українців, які цінують свободу понад усе.
Вшанування пам’яті загиблих воїнів є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності та джерелом національної гордості. Це зміцнює наш дух, дає сили продовжувати боротьбу і вірити в неминучу перемогу. Ми пам’ятаємо їхні обличчя, їхні посмішки, їхні мрії. Ми відчуваємо біль втрати, але й нескінченну вдячність за їхній героїзм. Хай вічна слава та світла пам’ять супроводжує кожного, хто поліг за Україну. Ми пам’ятаємо їх подвиг. Ми не пробачимо. Ми обов’язково переможемо.