Мінімальне податкове зобов’язання: випадки, коли воно не визначається

Головне управління ДПС в Одеській області інформує про випадки, коли юридична особа не є платником мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Згідно з Податковим кодексом України, МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, пов’язаних з виробництвом та реалізацією сільгосппродукції, власністю або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається як сума мінімальних податкових зобов’язань щодо кожної земельної ділянки, право користування якими належить юридичній особі. Особливості визначення МПЗ для платників податку на прибуток, які є власниками, орендарями або користувачами сільськогосподарських земель на інших умовах, встановлені статтею 141.9 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється за формулами, наведеними у статті 38 прим. 1 ПКУ, як для земельних ділянок з нормативною грошовою оцінкою, так і без неї. Однак, існують випадки, коли мінімальне податкове зобов’язання не визначається. Ось перелік таких випадків:

• Земельні ділянки, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами) їх членами.
• Землі запасу.
• Невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (крім переданих в оренду).
• Земельні ділянки зон відчуження та обов’язкового відселення після Чорнобильської катастрофи.
• Земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що належать фізичним особам та знаходяться у межах населених пунктів.
• Земельні ділянки, за які не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами.

Для земельних ділянок, передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, мінімальне податкове зобов’язання не визначається за період, коли не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

У разі передачі земельних ділянок в оренду, емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів або користувачів на інших умовах. При переході права власності або користування земельною ділянкою протягом року, МПЗ визначається для попереднього та нового власника/користувача пропорційно періоду володіння.

Якщо державна реєстрація переходу права власності або користування не відбулася, МПЗ визначається для попереднього власника/користувача на загальних підставах за рік.

Згідно з п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мінімальне податкове зобов’язання не нараховується за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Платники податків, які вже задекларували МПЗ за 2022-2023 роки за земельні ділянки на таких територіях, мають право відкоригувати нараховані суми шляхом подання уточнюючих декларацій.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.