Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це важливий аспект податкового законодавства для власників та користувачів сільськогосподарських земель. Головне управління ДПС в Одеській області роз’яснює ключові моменти, пов’язані з МПЗ, відповідно до Податкового кодексу України.

Мінімальне податкове зобов’язання, згідно з п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, – це мінімальна сума податків, зборів і платежів, яку необхідно сплатити до бюджету. Ця сума пов’язана з виробництвом та реалізацією сільгосппродукції, а також з володінням або користуванням сільськогосподарськими угіддями. Загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається як сума МПЗ для кожної земельної ділянки, якою користується юридична особа.

Пункт 141.9 ст. 141 ПКУ встановлює особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання для платників податку на прибуток, які є власниками, орендарями або користувачами сільськогосподарських земель на інших умовах, включаючи емфітевзис.

Обчислення мінімального податкового зобов’язання для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена або не проведена, здійснюється за формулами, наведеними у ст. 38 прим. 1 ПКУ.

Проте, існують випадки, коли мінімальне податкове зобов’язання не визначається. Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, це стосується:

• земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами);
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (за деякими винятками);
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення;
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
• земельних ділянок, за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами.

Для земельних ділянок, переданих в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів та користувачів на інших умовах (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі переходу права власності або користування земельною ділянкою протягом року, МПЗ визначається пропорційно для попереднього та нового власника/користувача (п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ), за умови державної реєстрації такого переходу. За відсутності реєстрації, МПЗ визначається для попереднього власника/користувача на загальних підставах.

Важливо враховувати, що згідно з п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, мінімальне податкове зобов’язання не нараховується та не сплачується за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

Платники податків, які вже задекларували МПЗ за 2022-2023 роки за такі земельні ділянки, мають право відкоригувати нараховані суми шляхом подання уточнюючих декларацій.

Перелік таких територій затверджується Наказом Міністерства розвитку громад та територій України.

Головне управління ДПС в Одеській області

тел.: (048) 705-60-18