В Іршаві відбувся захід, присвячений видатному композитору та фольклористу з Імстичова, Петру Світлику. Цей захід став значущою подією, організованою з метою вшанування пам’яті видатного діяча культури, який залишив по собі вагомий слід у мистецтві та освіті. Семінар-практикум, що пройшов у залі Іршавського міського центру позашкільної освіти, зібрав працівників закладів культури Іршавської міської ради. Тема заходу – «Подвижник з Боржавської долини» – була присвячена 124-й річниці з дня народження Петра Світлика, самодіяльного композитора, етнографа, фольклориста та народного вчителя з Імстичова. Організатором та модератором заходу виступила провідна методистка Іршавського БК, заслужена працівниця культури України Оксана Сідор, яка доклала максимум зусиль для організації заходу на високому рівні.

Привітав присутніх та нагадав про важливість збереження культурної спадщини заступник міського голови Іван Васильцюн. Він підкреслив, що народ, який не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього. «Наше завдання зараз – зберегти й не загубити те надбання, що маємо, передати наступному поколінню, бо нині за це воюють й наші захисники», – наголосив Іван Васильцюн, підкреслюючи важливість культурної спадщини в умовах сьогодення.

Колишня вчителька української мови та літератури Марія Келемен, яка досліджувала життєвий та творчий шлях Петра Світлика, представила цікаві факти з його біографії. Результатом її досліджень стала книга «Петро Михайлович Світлик: Подвижник з Боржавської долини». Марія Келемен зазначила, що відкриття постаті Петра Світлика відбулося випадково, під час роботи в архівах. Вона натрапила на його матеріали у тогочасних журналах «Віночок для карпатських діточок» та «Подкарпатська Русь». «Багатогранність цієї особистості навіть важко описати», – ділиться враженнями Марія Келемен. Петро Світлик народився у селянській родині, але прагнув знань. У 1921 році він вступив до Ужгородської учительської семінарії, де директором був о. Августин Волошин. Під керівництвом професора Олексія Приходька студенти збирали та обробляли народні пісні, а Петро Світлик вже на другому році навчання співав у хорі. Його подальша педагогічна діяльність пов’язана з роботою в школах Великого Бичкова, Нового Давидкова, Кушниці та Білок на Іршавщині, де він викладав географію та історію. Серед його учнів були відомі особистості, такі як письменник Юрій Мейгеш, професор Василь Гомонай та журналіст Михайло Ціцак. Петро Світлик створив шкільний хор та керував ним протягом понад 30 років, повністю віддаючись своїй роботі та розвитку музичної культури.

У період з 1934 по 1936 рік, Петро Світлик разом із хором виступав на кошицькому радіо з ініціативи Івана Панькевича. Він особисто виконав пісню «Голубе, голубе», що було визначною подією для Боржавської долини тих часів. У 1937 році в Празі було видано його усні перекази. Петро Світлик зібрав понад 100 прислів’їв і приказок лише на околиці Білок, а також публікував народні повір’я, примовки та «обичаї» села Імстичова у журналі «Подкарпатська Русь». Його статті також стосувалися народної філософії. Петро Світлик завжди любив свій край та піклувався про освіту і музичну культуру.

Варто відзначити, що Петро Світлик та його дружина Олена виховали шістьох дітей, п’ятеро з яких здобули вищу освіту. Діти успадкували талант батька, продовживши його справу в освіті та музиці. На завершення заходу виступив Хор ветеранів при МБК під керівництвом Оксани Сідор. Концертмейстером хору деякий час був син Петра Світлика – Віктор. Хор виконав «Шуміла діброва» та «Сидить сокіл…» – в’язанки закарпатських народних пісень, зібраних в Імстичові, перша з яких в обробці Петра Світлика, а друга – його сина Михайла. Також прозвучали пісні «Сама тому мати винна…» в обробці П. Світлика та «Рідна Верховина» на слова і музику Михайла Кречка. Солірував Семен Цібеленко.

Інформація на нашому сайті за посиланням https://irshavaotg.gov.ua/news/1740991509/