🔵 «В їдальню попід руки вели, бо ребра були поламані…» — морпіх Андрій Кузьмін про пережите в російських застінках
___________________________________________
🟡 Втратив 40 кілограмів у полоні. Били навіть за розплющені очі.
Кийками, шокером, металевими прутами. До їдальні побратими вели попідруч, бо через зламані ребра самостійно рухатися було неможливо.

Про пережите в російських катівнях морський піхотинець Андрій Кузьмін спочатку говорить стримано. Потім слова змінюються паузами. Біль на обличчі… І очі… Самі очі промовляють про пережиті жахіття.

Від обміну минуло 344 дні… Попри місяці реабілітації, відновлення та переосмислення пережитого, боротьба з наслідками полону триває. Як і непростий шлях повернення до самого себе.

… 23 липня 2025 року він повернувся. Додому. Цей день Андрій називає своїм «третім днем народження». Другим — коли вижив під час оборони «Азовсталі». А три роки й тридцять вісім днів ворожого полону описує фразою «час, викреслений з мого життя». Бо те, що відбувалося там, життям назвати неможливо.

🔹 «Здав на берет морського піхотинця, пройшов смугу перешкод — все як належить»

До війни Андрій Кузьмін проживав у Херсоні. До 36-ої окремої бригади морської піхоти долучився ще до початку повномасштабного вторгнення.

💬 «У 2020 році підписав контракт. Мені тоді 49 років було. Елітні війська… Здав на берет морського піхотинця, пройшов смугу перешкод — все як належить», — згадує.

З 2020-го — ротація біля Маріуполя, село Водяне. Далі — оборона «міста Марії»: Волонтерівка, Маріупольський металургійний комбінат і… «Азовсталь». 86 днів… Після запеклих боїв — наказ вийти з «Азовсталі» задля збереження особового складу.

17 травня 2022 року він потрапив у «почесний полон» (ред. — вислів співрозмовника). Тоді ніхто з тисячі військових – оборонців «Азову» — не здогадувався, скільки триватимуть дні катувань, болісного очікування, невідомості, нав’язливої ворожої брехні про Україну та їхню долю. Для багатьох це триває і досі…

🔹 «Капуста, водичка і кашки жменька… Так годували…»

Ротація, «Азовсталь», етапи російського полону — усе це Андрій пройшов разом із племінником.

💬 «Господь допоміг. Нас разом і обміняли. Під час полону не бачилися останніх вісім місяців, це коли у Бійську перебували. Там камерний режим був, і ми в різних камерах були. В камерах від двох до десяти людей сиділи. А коли перекличка була, то намагалися почути, де хто… Я намагався почути, де він. Але не чув, бо там 4 чи 5 поверхів було…».

Оленівка, Горлівка, Торез, Бійськ… Таким був маршрут етапування, який вони з племінником пройшли разом з іншими українськими Захисниками.

За період полону Андрій втратив понад 40 кг.

💬 «Капуста, водичка і кашки жменька… Так годували. Я до полону важив 105 кг, а коли повернувся 60. А хлопчина знайомий після полону 45 кг був. А до полону – 120».

🔹 « І шокери, і собак спускали на тих, хто очі розплющив…»

💬 «Три тижні попід руки в їдальню водили, бо через поламані ребра ходити не міг самостійно. Таким було покарання за те, що коли вони вигукнули: “Слава…”, я замість потрібного їм викрикнув: “Україні слава!”»

💬 «В лазню колоною йшли із заплющеними очима, “паравозіком”, один за одним. Руки на плече попереднього, голови опущені. У першого хто вів, одне око дозволяли, щоб відкрите було. А збоку наглядачі стояли і шокером всіх нас… І шокери, і собак спускали на тих, хто очі розплющив…»

💬 «З перевірки хлопців у камеру затягувати без свідомості. Я ж двічі під час перевірки свідомість втрачав».

💬 «За півтори хвилини треба було поїсти. Чув як наглядачі між собою сперечалися: та вони в мене за хвилину поїдять».

💬 «В туалет вийти можна було тільки тричі на день. Якось хлопчина не витримав і в туалет пішов. Так нас всіх покарали з це — сині були».

💬 «Українською говорити не дозволяли. З нами капелан був полонений. Ми молилися. На вірі і молитві трималися …»

💬 «Включали «діскатєки» нам. “Танцуют все! ” І потрібно було всім танцювати. Якщо ж хтось не танцюватиме, виведуть усю камеру і покладуть. Такі приколи були в наглядачів».

💬 «…Та це ще таке…Під час допитів пальники в хід пускали»

💬 «Рахував вікна, цвяхи, щоб зрозуміти, що кукуха не їде»

💬 «І ця постійна російська пропаганда і брехня. «Вас кинулі. Ви нікаму нє нужни. Ми гатові вас паменять. Но Україна не хочет…»»

Читайте: https://zt-rada.gov.ua/?pages=22354