Василь Гаврилов до лютого 2022 року вів цілком мирне життя, працюючи проєктувальником у будівельній сфері. Його покликанням було створювати комфортне та красиве житло, допомагаючи людям будувати їхні домівки. Однак, з перших днів повномасштабного вторгнення, Василь Васильович без вагань пішов захищати свою Батьківщину, Україну.

Василь Васильович долучився до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де проходив службу на посаді командира інженерно-саперного взводу. У найвідповідальніші та найгарячіші місяці визволення Херсонщини, Василь робив усе можливе, аби не тривожити свою маму. Він переконував її, що перебуває в безпеці, на навчанні, і що все гаразд. Василь завжди обирав час для дзвінків так, щоб мама не чула жахливих звуків війни, які супроводжували його службу. Згодом він зізнався, що виконує бойові завдання на Херсонському напрямку.

На жаль, 29 серпня 2022 року, біля населених пунктів Нововознесенське та Миролюбівка на Херсонщині, Василь Васильович Гаврилов загинув, захищаючи нашу землю. Його життя обірвалося занадто рано, але його подвиг назавжди залишиться в пам’яті.

Посмертно Василя Васильовича було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня за мужність і самовідданість, проявлені під час захисту України.

Минає вже три роки, як наш Герой пішов з життя, але він назавжди залишається в думках і серці його матері, а також у світлих спогадах усіх, хто його знав. Пам’ять про Василя Гаврилова живе, нагадуючи про ціну свободи та подвиг захисників.

Шануємо пам’ять Героя! Щирі співчуття рідним та близьким. Схилімо голови на знак глибокої поваги.