Заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова щодо недопустимості гарантій безпеки для України за участю виключно країн Заходу фактично перекреслили домовленості, які начебто були досягнуті між Росією та США. Про це пише видання Bloomberg з посиланням на високопоставлених європейських чиновників, які побажали залишитися анонімними. У виданні нагадали, що представники Білого дому заявили, нібито президент Росії Володимир Путін відкритий до гарантій безпеки для України «на кшталт статті 5», що стосуються зобов’язань НАТО щодо колективної оборони. Водночас Кремль публічно не підтвердив, що Путін брав на себе таке зобов’язання на саміті з президентом США Дональдом Трампом на Алясці минулого тижня. Натомість очільник російського МЗС Сергій Лавров заявив у середу, що Росія повинна мати право голосу в питаннях безпеки для України, запропонувавши Китай як одного із гарантів. Наступного дня очільник російського зовнішньополітичного відомства повторив цю вимогу, заявивши, що Москва підтримала українську пропозицію на переговорах у Стамбулі невдовзі після початку вторгнення у 2022 році, яка передбачала б гарантії безпеки від п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН — США, Росії, Китаю, Великої Британії та Франції. «Росія підтримує гарантії, засновані на принципі колективної безпеки, на принципах неподільної безпеки. Все інше, що завгодно одностороннє, — це, звичайно, абсолютно безнадійна справа», — сказав Лавров. За словами неназваного європейського чиновника, Кремль тепер може спробувати переконати Білий дім відмовитися від наполягання на гарантіях безпеки для України та знизити рівень зустрічі Путіна-Зеленського до зустрічі з представниками нижчого рівня, щоб уникнути нових санкцій США. Кілька високопоставлених європейських чиновників та дипломатів, які побажали залишитися анонімними, заявили, що розглядають коментарі Лаврова як спробу загальмувати процес, і висловили сумнів у тому, що Путін готовий укласти угоду. У 2022 році Москва наполягала на гарантіях безпеки, які б фактично надали державам-гарантам, включаючи Росію та Китай, право вето щодо отримання Україною допомоги у разі нападу на неї. Як повідомлялося раніше, західні чиновники активно працюють над узгодженням плану безпекових гарантій для України, який би підтримала адміністрація Дональда Трампа. Військові опрацьовують чотири ключові сценарії, які дозволять стримати агресію Росії. У Кремлі заявили, що Росія погодиться, щоб безпеку України гарантували «на рівній основі» Китай, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і Франція. Нагадаємо, агентство Reuters із посиланням на американських військових, які спільно з європейськими колегами підготували варіанти допомоги Україні із залученням своїх збройних сил, повідомило, що США можуть забезпечити над Україною безпольотну зону як один з варіантів повоєнних гарантій безпеки. Ці події свідчать про складність переговорного процесу щодо безпекових гарантій для України, де позиції сторін суттєво розходяться. Російські заяви, озвучені Сергієм Лавровим, вказують на бажання Москви мати вагомий вплив на майбутню систему безпеки України, що ставить під сумнів щирість намірів щодо її стабільності. Європейські чиновники та дипломати висловлюють обережність та скептицизм щодо можливості досягнення консенсусу, враховуючи такі заяви. Аналітики зазначають, що така позиція Росії може бути спробою затягнути процес або отримати додаткові важелі впливу на міжнародній арені. Пропозиція Китаю як гаранта безпеки з боку РФ може бути спробою залучити нового гравця до процесу, що ускладнить загальну картину. Важливо стежити за подальшим розвитком подій та офіційними заявами країн-учасниць, щоб зрозуміти справжні наміри та можливі шляхи вирішення цього складного питання.