ГЕЛЬМІНТОЗИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

Гельмінтози – це велика група широко поширених захворювань, спричинених гельмінтами (в народі їх називають глистами). Гельмінти, або паразити, не здатні самостійно існувати та добувати собі їжу. Їм необхідний «хазяїн» – людина або тварина, в організмі якої вони паразитують, живлячись його поживними речовинами.

Найчастіше паразити оселяються в кишечнику, де відкладають велику кількість яєць, що виділяються назовні з випорожненнями. Гельмінтози – одні з найбільш поширених захворювань, поступаючись за частотою лише гострим респіраторним захворюванням та грипу. У людини відомо понад 270 видів гельмінтів, з яких в Україні найчастіше зустрічаються близько 12 нозологічних видів. Одна людина може бути одночасно заражена до шести видами гельмінтів. Вони відрізняються формою та розмірами.

Гельмінтози завдають значної шкоди здоров’ю, нерідко призводячи до серйозних захворювань. Між ними та інфекціями існує тісний взаємозв’язок. Гельмінти механічно впливають на навколишні органи і тканини. У місцях їх паразитування виникають запалення, утворюються кісти та капсули. Спостерігається зв’язок між хронічними запальними реакціями та розвитком злоякісних новоутворень у хворих на гельмінтози. Тканини глистів та продукти їх життєдіяльності викликають алергію, що сприяє виникненню алергічних захворювань (кропив’янки, бронхіальної астми тощо).

Широке поширення паразитів постійно впливає на імунну систему. Вони поглинають поживні речовини, мікроелементи та вітаміни, порушуючи харчування організму, що сприяє розвитку гіповітамінозу, анемії та ендокринних розладів. В результаті, діти, які страждають на гельмінтози, відстають у фізичному та психічному розвитку, стають млявими, дратівливими та гірше вчаться.

Гельмінти, особливо у великій кількості, можуть викликати кишкову непрохідність. Потрапляючи в мозок, легені або печінку, вони спричиняють серйозні порушення в роботі цих органів, а іноді й смерть. При виявленні гельмінтів необхідно негайно розпочати лікування.

Щоб уникнути зараження, необхідно дотримуватися наступних правил:

• Дотримуватися правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом перед їжею, після кожного відвідування туалету, після контакту з тваринами та після будь-якого забруднення. Брудні руки – одна з найчастіших причин зараження.
• Коротко стригти нігті та боротися зі звичкою гризти їх або брати в рот пальці.
• Стежити за чистотою тіла, білизни та одягу.
• Утримувати житло в чистоті, знищувати мух та захищати від них їжу та воду.
• Ретельно мити та обдавати окропом овочі, фрукти, ягоди та зелень, які вживаються в їжу без термічної обробки.
• Купувати м’ясні та рибні продукти лише в торговельній мережі, вживати їх після ретельної термічної обробки. Не вживати м’ясо без санітарно-ветеринарної експертизи.
• Використовувати воду лише з упорядкованих джерел, виключити споживання води з неперевірених джерел.
• Підтримувати належний гігієнічний стан прилеглої території, захищати ґрунт від забруднення виділеннями людини та тварин.
• Не брати домашніх тварин в ліжко та не дозволяти дітям гратися з безпритульними тваринами.
• Не використовувати фекалії як добриво для городу без попереднього знешкодження компостуванням.
• При перших симптомах гельмінтозу звертатися до лікаря.

Дотримуючись заходів особистої гігієни та профілактики, ви захистите себе від зараження гельмінтами. Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»
ВИСОЧАНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ