0

Гендерна рівність – це фундаментальне право людини та запорука демократичного і справедливого суспільства. Україна, як держава, що прагне до прогресу, активно впроваджує принципи гендерної рівності у всіх сферах життя. Розуміння терміну «гендер» є ключовим: воно охоплює різноманітні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності, що притаманні жінкам і чоловікам, а також відображає співвідношення сил між ними у суспільстві.
Гендерна рівність означає створення умов, за яких кожна людина, незалежно від статі, має свободу вибору кар’єри, релігії, способу життя та будь-яких інших аспектів особистості. Це гарантія того, що можливості, права та доступ до ресурсів не будуть обмежуватися статевою приналежністю. Справжня рівність між жінками та чоловіками проявляється у рівному доступі до освіти, медичного обслуговування, можливості брати участь в управлінні та займати керівні посади. Це також стосується рівних економічних можливостей, включаючи незалежність через зайнятість за наймом або власну справу, а також повну реалізацію особистісного та професійного потенціалу.
Конституція України чітко закріплює принцип рівності чоловіків і жінок. Стаття 24 Основного Закону наголошує на рівності прав і свобод, а її третя частина присвячена подоланню дискримінації за ознакою статі, гарантуючи жінкам рівні можливості у громадсько-політичній, культурній діяльності, освіті, професійній підготовці, праці та винагороді. Статті 21 та 51 Конституції також доповнюють це положення.
Законодавство України активно розвивається у цьому напрямку. Закон України від 12 листопада 2015 року №785-VIII, що вносить зміни до Кодексу законів про працю, гармонізує національне законодавство з правом Європейського Союзу. Стаття 21 КЗпП тепер забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників на основі етнічного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, статі чи гендерної ідентичності.
Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р., є важливим кроком до реалізації єдиної державної політики у цій сфері. Україна також ратифікувала низку міжнародних документів, серед яких Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція №156 про працюючих з сімейними обов’язками та інші.
На виконання цих зобов’язань, Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” від 8 вересня 2005 року визначає ключові напрямки державної політики: утвердження гендерної рівності, недопущення дискримінації, застосування позитивних дій, забезпечення рівної участі у прийнятті рішень, можливості поєднувати професійні та сімейні обов’язки, підтримка сім’ї, виховання культури гендерної рівності та захист від дискримінаційної інформації. Законодавство передбачає відповідальність за порушення цих норм.
Забезпечення гендерної рівності є потужним стимулом для економічного та соціального розвитку. Воно сприяє розвитку бізнесу через гендерну різноманітність, зростанню економіки шляхом усунення розриву в оплаті праці, покращенню здоров’я населення завдяки якіснішому медичному догляду, зміцненню сімей через рівномірний розподіл сімейних обов’язків та залученню жінок до політичного життя. Досягнення гендерної рівності – це не про однаковість, а про рівні права, обов’язки та можливості, незалежно від статі.

Закон України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків від 8 вересня 2005 р. №2866-IV
Закон України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні від 6 вересня 2012 р. №5207-VI
Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству 2229-VIII
Закон України Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 20 червня 2022 р. № 2319-IX)
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 273 Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року
Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, Операційний план з реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
Національна стратегія у сфері прав людини (указ Президента України від 24 березня 2021 р. №1192021)
Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року (розпорядження КМУ від 28 жовтня 2020 р. № 1544-р)
Питання збору даних для моніторингу гендерної рівності (розпорядження КМУ від 2 грудня 2020 р. № 1517-р).
Концепція комунікації у сфері гендерної рівності (розпорядження КМУ від 16 вересня 2020 р. № 1128-р)