Позбавлення мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства спричинило значний резонанс. Це перший подібний випадок щодо очільника такого великого та стратегічно важливого міста, як Одеса. Служба безпеки України стверджує, що Труханов є громадянином Російської Федерації та володіє чинним паспортом РФ. Логічно, що громадянин країни-агресора не може одночасно бути громадянином України, а отже, згідно з українським законодавством, не може обіймати посаду міського голови.

Багатьох цікавить питання: чому цей скандал вибухнув саме зараз, а не раніше? Адже чутки про нібито російське громадянство Труханова циркулювали давно. Зокрема, ексмер Одеси Едуард Гурвіц, колишній голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі та низка інших політиків і активістів неодноразово заявляли про наявність у нього «паспортів» інших держав. Однак їхні звернення до правоохоронних органів не мали суттєвих наслідків. Попри протести опонентів, Геннадій Труханов тричі поспіль обирався міським головою Одеси.

Що чекає на Одесу далі? З одного боку, Труханов категорично заперечує наявність російського громадянства і готовий відстоювати своє українське громадянство в судах, зокрема у Європейському суді з прав людини. Це означає, що він має намір боротися до кінця.

Також Труханов зазначив, що його повноваження припиняться лише після відповідного рішення міської ради. Це означає, що він може залишатися на посаді міського голови, продовжуючи виконувати свої обов’язки.

З іншого боку, президент Володимир Зеленський оголосив про своє рішення запровадити в Одесі військову адміністрацію та пообіцяв найближчим часом призначити її очільника. Глава держави наголосив: «Питання безпеки у місті надто довго залишалися без належної відповіді».

Не хочеться проводити паралелі, але схожа ситуація вже мала місце в історії Одеси. Досить згадати 1998 рік, коли напередодні виборів мера, на тлі серії гучних замовних убивств, у місті було запроваджено пряме президентське правління. Тодішній президент України Леонід Кучма направив до Одеси голову своєї адміністрації Миколу Білоблоцького, який кілька місяців виконував обов’язки міського голови. Попри багатотисячні протестні мітинги, чинного мера Едуарда Гурвіца було відсторонено. Вже невдовзі його місце зайняв голова Одеської ОДА Руслан Боделан, який отримав повну підтримку Києва. За даними тодішньої ЦВК, саме він виграв вибори. Чи пішло це на користь місту? Об’єктивно, швидше ні, ніж так.

На відміну від тих мирних часів, нині, у 2025-му, до місцевої влади в одеситів накопичилося чимало нагальних питань. Це стосується масової забудови узбережжя Чорного моря, жахливих пожеж, наслідків нещодавньої зливи, під час якої загинуло щонайменше десять людей, та багатьох інших проблем. Зокрема, Геннадій Труханов, як очільник міста, мав би займатися вирішенням цих нагальних питань, однак, зважаючи на обставини, його спроможність це робити викликає сумніви.

Отже, в Одесі існують серйозні проблеми, які потребують негайного вирішення. Але чи зможе (і чи захоче) цим займатися військова адміністрація? Чи входитиме це до її повноважень?

Не секрет, що Одеса, попри свої принади, залишається специфічним містом. Наразі немає чітких відповідей на ці питання. Ймовірно, саме тому значна частина місцевих чиновників та депутатів перебуває у стані певної розгубленості. Навіть деякі опоненти Труханова висловлюють сумніви щодо позитивного розвитку подій. Ходять чутки, що історія з громадянством має насамперед політичний підтекст, а саме місто, з усіма його плюсами та мінусами (наприклад, у сфері житлово-комунального господарства), мало цікавить представників центральної влади. Мовляв, у цей складний період, напередодні зими, ситуація в Одесі може погіршитися. Це зрозуміло: пересічних громадян хвилюють виключно життєво важливі, побутові питання: водопостачання, електроенергія, опалення, відновлення будівель після російських обстрілів.

Також одесити побоюються, що місто знову може охопити хвиля конфліктів: крім обстрілів, розпочнеться з’ясування стосунків між військовою адміністрацією, депутатським корпусом та виконкомом міської ради. У місті можуть спалахнути протести, чим негайно скористається російська пропаганда. Хочеться вірити у краще майбутнє для Одеси.