Геноцид кримськотатарського народу: Спільна трагедія України

Геноцид кримськотатарського народу – це не лише трагедія кримських татар, а й спільний біль всієї України. 18 травня – це день, коли ми вшановуємо пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу. У 1944 році радянський тоталітарний режим вчинив жахливий злочин – примусове виселення кримських татар з їхньої рідної землі. Цей злочин був свідомим актом геноциду, спрямованим на знищення цілого народу, на стирання ідентичності.

Жахливі цифри геноциду:

• Знищено 861 кримськотатарську школу, культурні надбання народу.
• Зруйновано 24 музеї, припинено діяльність 237 творчих колективів.
• Відібрано 80 000 будинків та величезна кількість особистого майна, залишивши людей без засобів до існування.
• З лиця землі стерто 2400 кладовищ, мечеті та інші святині перетворено на місця розваг.
• Змінено 327 назв сіл, щоб викорінити будь-яку згадку про кримськотатарський народ.

Міжнародна спільнота поступово визнає цей злочин. Канада, Латвія, Литва, Польща, Естонія та Чехія вже визнали ці трагічні події актом геноциду кримськотатарського народу. Україна продовжує боротьбу за повне міжнародне визнання цього жахливого злочину проти людства.

Сьогодні Росія, як правонаступниця СРСР, продовжує репресії проти кримських татар: мілітаризує Кримський півострів, переслідує кримських татар, фальсифікує історію, намагаючись знищити їхню ідентичність через так звану «тиху депортацію», що є неприпустимим.

Українці, які самі пережили Голодомор і радянські репресії, як ніхто інший розуміють цей біль. Геноцид кримськотатарського народу – це спільна трагедія, спільна пам’ять і наша спільна відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Пам’ятаймо. Вшановуймо. Захищаймо правду. Не дамо забути цей геноцид!