Герої не вмирають: Пам’яті Олександра Крайнього

Минає два роки з того трагічного дня, коли перестало битися серце нашого Героя-Захисника – Олександра Володимировича Крайнього. Важливо згадати славетний життєвий шлях Героя, який віддав життя за свободу України.

Олександр Крайній народився 26 серпня 1974 року у місті Котовськ (зараз – Подільськ) на Одещині. Його дитинство пройшло у рідному місті, де він навчався у загальноосвітній школі №8. Після завершення школи, Олександр вирішив пов’язати своє життя з морем і вступив до Одеського морехідного училища. Здобувши необхідні знання та навички, він продовжив навчання у Первомайському політехнічному коледжі, прагнучи розширити свої професійні горизонти.

Майже п’ятнадцять років Олександр Крайній присвятив сфері будівництва. Він також мав досвід служби у воєнізованій охороні, де проявив себе як відповідальний, рішучий та щирий працівник. Його колеги завжди відзначали його працьовитість та відданість справі.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олександр не міг стояти осторонь. У квітні 2022 року він був мобілізований Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Олександр Крайній став до лав 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Він обіймав посаду гранатометника в роті вогневої підтримки, демонструючи мужність та відвагу на передовій.

Під час запеклих бойових дій поблизу міста Покровськ, що на Донеччині, Олександр отримав важкі поранення. Незважаючи на всі зусилля медиків, 15 травня 2023 року серце Героя зупинилося. Олександр Крайній віддав найцінніше – своє життя – за незалежність і свободу України. Його подвиг ніколи не буде забутий, а пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, близьких, побратимів та всіх, хто знав і поважав цього мужнього воїна. Вічна пам’ять Герою!

Світла пам’ять Олександру Крайньому!