26 червня виповнюється три роки від дня, коли Україна втратила свого відданого сина,
Віктора Івановича Данченка. Офіцер, психолог, ветеран АТО та учасник повномасштабної війни, він назавжди залишиться в пам’яті як справжній
захисник України, що віддав своє життя за рідну землю. Цей день є нагадуванням про його незламний дух та безмежну відданість Батьківщині.

Народившись 14 серпня 1964 року в Самарканді,
Віктор Данченко обрав Україну своїм домом і серцем. Після успішного завершення навчання у Львівському військово-політичному училищі культури, він прибув служити до тодішнього Котовська, нині відомого як Подільськ. Тут він пройшов значний шлях військового офіцера, вихователя, захисника та глибокого патріота. Його служба була прикладом честі та відданості, формуючи цілі покоління військовослужбовців та передаючи їм цінності справжнього служіння.

У 2018 році, коли схід України охопила війна,
Віктор Данченко без вагань став на захист суверенітету та територіальної цілісності країни, воюючи у зоні Антитерористичної операції (АТО). Його досвід, професіоналізм та психологічна стійкість були надзвичайно важливими в умовах бойових дій. Після початку повномасштабного вторгнення Росії, він, незважаючи на вік та попередні випробування, знову повернувся до лав Збройних Сил України, демонструючи неймовірну мужність. Він служив на Харківщині, де до останнього подиху віддавав усі свої сили для відбиття агресора.

Смерть
Віктора Івановича Данченка 26 червня 2022 року стала важкою втратою. Він помер від хвороби, яка була прямим наслідком його самовідданої служби на фронті. Це ще одне трагічне свідчення ціни, яку платить Україна за свою свободу та незалежність. Його поховали в рідному для нього Подільську, де він і служив більшу частину свого життя, залишаючи після себе світлу пам’ять та незабутній слід.

Ми пам’ятаємо
Віктора Данченка не просто як військовослужбовця, а як гідного офіцера та людину високої честі. Він не просто носив військову форму — він ніс на собі величезну відповідальність за долю своєї країни та за життя кожного, хто був поруч з ним. Його історія є прикладом жертовності та патріотизму для всіх українців. Він був взірцем того, як треба любити свою Батьківщину і як її потрібно захищати. Пам’ять про таких
українських героїв є нашим священним обов’язком, адже саме завдяки їхній відвазі та стійкості Україна вистоїть і переможе. Нехай його світла пам’ять буде вічним нагадуванням про ціну свободи та незалежності.
🕯 Світла пам’ять. 🛡 Вічна шана.