Київ

Київська область

Path

Path

Path

Path

Path

Path

Крим

Path

Path

Path

Path

Херсонська область

Запорізька область

Харківська область

Донецька область

Луганська область

Path

Path

Миколаївська область

Кіровоградська область

Полтавська область

Дніпропетровська область

Чернігівська область

Сумська область

Вінницька область

Черкаська область

Одеська область

Рівенська область

Хмельницька область

Житомирська область

Львівська область

Волинська область

Івано-Франківська область

Закарпатська область

Чернівецька область

Тернопільська область

Ukraine

9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 377 77 77 
Hold
CTRL
to Zoom
Відкрити/Закрити Фільтри

Новини Шепетівська Отг

Шепетівка прощається з героїнею Наталією Колінчук, яка віддала серце Україні

🇺🇦Героїня, яка віддала серце Україні: Шепетівка прощалася з молодшим сержантом Наталією Колінчук

✔️15 березня центральна площа Шепетівки знову наповнилася скорботою і пекучим болем втрати. Шепетівська громада провела в останню земну дорогу молодшого сержанта Наталію Володимирівну Колінчук, яка два роки боролася з окупантами в горнилі війни. Вона пішла воювати заради мирного майбутнього своїх дітей, у рідній країні. Наталія Колінчук – взірець відваги та самовідданості, її життя – яскравий приклад патріотизму та незламності духу.

✔️Наталія Колінчук народилася 24 червня 1982 року в місті Шепетівка, в родині Ніни Іванівни та Володимира Євгеновича. Зростала допитливою, наполегливою та сильною духом дівчиною. В сім’ї був молодший брат Володимир, якого Наталія завжди підтримувала й опікувалася ним. Навчалася у загальноосвітній школі №8, а згодом обрала для себе технічну спеціальність «радіозв’язок», вступивши до Київського електромеханічного коледжу. Вона завжди прагнула бути корисною, опановувала нові знання, не боялася викликів і прагнула до самостійності. Її наполегливість та прагнення до знань стали фундаментом для подальших досягнень.

✔️У 2003 році Наталія Володимирівна вийшла заміж за Олександра Михайловича. Шлюб був сповнений кохання та тепла, а найбільшим щастям стали діти – син Артем, що народився у 2004 році, та донька Каріна, яка з’явилася на світ у 2009 році. Жінка була не лише люблячою матір’ю, а й надійним другом дітям, намагалася дати їм усе найкраще. Сімейні цінності та турбота про дітей завжди були для неї пріоритетом.

✔️З 2008 по 2018 рік Наталія працювала у Шепетівській колійно-машинній станції техніком технічного відділу. Вона була відповідальною та наполегливою, вміла тримати баланс між кар’єрою та сім’єю. У якийсь момент захотіла спробувати щось нове, тому намагалася відкрити власну справу. Це був непростий період, проте жінка не боялася ризикувати. Останніми роками працювала диспетчером у місцевій службі таксі, та її покликанням стало зовсім інше – захищати рідну землю. Її професійний досвід та вміння швидко адаптуватися стали в нагоді під час служби в ЗСУ.

✔️Коли ворог прийшов на нашу землю, Наталія не залишилася осторонь. 1 березня 2023 року вона добровільно вступила до лав Збройних Сил України. Її молодший брат Володимир теж боронить країну. Сильна й смілива, готова до боротьби – такою Наталя була з перших днів у війську. Спершу проходила навчання, опановуючи нові навички, а згодом була направлена для проходження служби в 88-й батальйон як зв’язківець. Її розум, відповідальність та цілеспрямованість дозволили Наталії швидко стати командиром відділення зв’язку. Службу розпочала на Лиманському напрямку, згодом був Сумський, де разом із побратимами боронила кордони України. «Я не тільки маю бути на рівні, мені треба вдвічі більше працювати, щоб показати, що я можу», – говорила жінка. Її відданість службі та прагнення до досконалості вражають.

✔️Вона не боялася труднощів. Три тижні тому Наталія перевелася в іншу військову частину на Півдні України, де продовжувала нести службу, допомагати, підтримувати та бути тією, на кого можна покластися. Її готовність до самопожертви та неймовірна сила духу заслуговують на найвищу повагу.

✔️Доля не була милосердною до їхньої родини – хвороба передчасно забрала обох батьків Наталії. Останнім важким випробуванням стало прощання з батьком – лише чотири місяці тому. Попри всі труднощі, жінка продовжувала боротися. Проте, під час служби її жіноче серце дало слабину. Попри біль та втому, вона не скаржилася, не зупинялася. Її сила духу була величезною, її воля – незламною, але 5 березня 2025 року серце Наталії зупинилося. Вона віддала цій землі не лише свої сили, працю та мужність, а й саме життя. Її жертовність та героїзм назавжди залишаться в пам’яті.

✔️Колінчук Наталія Володимирівна – символ відданості, стійкості та справжньої сили. Вона – жінка, яка не злякалася, яка йшла вперед, яка захищала, допомагала, любила. Її життя – це приклад, пам’ять про неї – це вічний вогонь, що горітиме в серцях тих, хто її знав. Її внесок у боротьбу за свободу України неоціненний.

🇺🇦Герої не вмирають!
🇺🇦Слава Україні!





Коментарі