Щороку 1 жовтня, у світле свято Покрови Пресвятої Богородиці, наша держава відзначає День захисника України. Це не просто дата у календарі – це символ глибокої шани та безмежної вдячності тим, хто став на захист рідної землі. У цей особливий день ми схиляємо голови перед нашими незламними воїнами, які потом, кров’ю та, на жаль, іноді ціною власного життя відстоюють і звільняють кожен клаптик української землі. Ця пам’ять про їхню самопожертву є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.

Напередодні цього знаменного свята, за ініціативи голови Меденицької селищної ради Михайла Живчина та за підтримки виконавчого комітету, працівники КУ «Центр надання соціальних послуг Меденицької селищної ради» здійснили важливу місію – відвідали наших героїв. Це воїни, чиї долі були назавжди змінені війною, полоном, важкими пораненнями та втратою здоров’я. Їхня стійкість та незламність заслуговують на найвищу повагу.

У селі Солонсько ми мали честь зустрітися з Русланом Шакалом, справжнім мешканцем нашої громади. Руслан пройшов крізь пекло запеклих боїв і майже три довгих роки перебував у російському полоні. Він отримав тяжкі поранення та контузії, але його дух залишився незламним. Руслан з початку 2014 року мужньо обороняв Україну, служачи навідником механізованого батальйону в найгарячіших точках Донецької та Луганської областей. 3 січня 2024 року він нарешті повернувся з полону до рідної домівки, ставши живим свідченням того, що незламність українського духу сильніша за будь-які тортури та випробування.

Також у селі Вороблевичі ми зустрілися з двома іншими героями, які пережили жахи полону – Степаном Процівим та Андрієм Германом. Їхні історії – це свідчення неймовірної сили волі та стійкості.

• Степан Проців, який служив санітарним інструктором медпункту, потрапив у полон у 2022 році в населеному пункті Оріхове на Луганщині. 5 лютого 2025 року, в результаті успішного обміну, він повернувся до свого рідного села, знову обійнявши своїх близьких.
• Андрій Герман, з перших днів повномасштабної війни, став до лав захисників України. У червні 2022 року, під час запеклих боїв у селі Лоскутівка на Луганщині, він був захоплений у полон. 19 березня 2025 року, завдяки злагодженій роботі з обміну військовополоненими, Андрій знову опинився в обіймах своєї родини.

У селі Летня ми мали нагоду відвідати молодого, але надзвичайно відважного воїна Миколу Леськіва. Йому ще немає 22 років, а він вже мужньо захищав і боровся за свободу України, отримавши важкі тілесні ушкодження. Микола свідомо перервав своє навчання у Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка, щоб добровольцем стати до лав ІІІ штурмової бригади. Незважаючи на всі пережиті випробування, влітку 2025 року цей герой здобув диплом бакалавра з історії. Його приклад є яскравим уособленням справжнього героїзму, відваги та глибокого патріотизму. Життя Миколи – це живий доказ того, що любов до Батьківщини та готовність жертвувати особистим заради спільного блага є найвищими людськими чеснотами.

Під час наших зустрічей ми мали можливість висловити глибоку вдячність нашим захисникам за їхню незламність, мужність та самовідданість. Ми поспілкувалися про їхнє життя в громаді, про нагальні потреби та можливі проблеми, з якими вони стикаються. Кожному з героїв були вручені символічні патріотичні подарунки. До Дня захисника України всі ветерани нашої громади також отримали фінансову допомогу. Це лише невеличкий, але щирий знак нашої безмежної вдячності тим, хто ризикував і продовжує ризикувати всім, аби ми мали щастя жити у вільній та незалежній країні.

Вони – наша незламна сила, наша безмежна гордість і надія на світле майбутнє. Саме завдяки таким героїчним особистостям ми щиро віримо у неминучу перемогу світла над темрявою, а добра – над злом.

У цей святковий день ми всі разом звертаємося до Пресвятої Богородиці з найщирішим проханням укрити Україну Своїм святим Покровом. Бажаємо всім нам невичерпної мужності, духовної сили та незламної козацької відваги. Нехай прагнення боронити рідну землю, яке є найвищою рисою кожного українця, й надалі буде нашим головним орієнтиром.

Молимося за вас, славні воїни України! Слава нашим героям!

« повернутися