🕯️ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Останніми днями світ сколихнула низка трагічних звісток з фронту. Знову Нововодолазька громада оплакує свого Героя, який віддав життя за свободу України. Під час переміщення між базами, на шляху з Лозової до Полтави, 9 жовтня 2025 року, обірвалося життя мужнього воїна Кулика Олександра Павловича (23.10.1972 р.н.).

Олександр служив стрільцем-санітаром відділення охорони роти охорони та оборони відокремленого відділу зберігання боєприпасів однієї з військових частин ЗСУ. Він став на захист Батьківщини у грудні 2022 року, пройшовши чимало бойових доріг. Жорстокі реалії війни, побачені на власні очі, залишили глибокий слід у його серці та підірвали здоров’я. Солдат Кулик брав участь у боях на Донеччині, Харківщині, захищав Краматорськ та воював на Дніпропетровщині.

Останнім часом Олександр проживав з дружиною в Ордівці, хоча його серце належало рідній Новій Водолазі, де він народився та виріс. Усі, хто знав Олександра, згадують його як людину з «золотими руками» та «золотим серцем». Він був надзвичайно добрим, безвідмовним та щедрим, готовий був віддати останнє. Багато років Олександр працював на будівництві, мав хист до будь-якої господарської роботи, яку виконував вправно та сумлінно. Навіть облаштовуючи житло, яке залишилось дружині у спадок, він робив це з думками про мирне майбутнє.

Напередодні загибелі, Олександр зателефонував дружині, повідомивши про переведення в інше місце дислокації. Вона й не здогадувалася, що чує його голос востаннє, і що їхнє спільне 19-річне життя ось-ось обірветься. Їй довелося стати опорою для сина, який також є військовим і боронить Україну, сповістивши йому важку звістку про загибель батька.

Старший солдат Олександр Кулик присвятив роки свого життя захисту України. Його самовідданість у боротьбі за Перемогу стане прикладом мужності, незламності духу та патріотизму для прийдешніх поколінь. Його пам’ять буде жити в серцях земляків.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!🇺🇦