🕯 Герої не вмирають.

🇺🇦🙏🏻 Сьогодні Верховинська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого Захисника — підполковника служби цивільного захисту, старшого сержанта Збройних Сил України Петра Богдановича Кизика. Це непоправна втрата для громади та всієї України.

Петро Богданович народився 18 червня 1978 року на Львівщині, у мальовничому Яворівському районі. Він зростав у великій та дружній родині, де панували любов і злагода. Ці цінності він проніс крізь усе життя. Після закінчення Кам’янобрідської середньої школи, у 1995 році, Петро Кизик вступив до Львівського пожежно-технічного училища МВС, розпочавши шлях служіння людям.

У 1998 році доля привела його до Верховини, де він розпочав свою трудову діяльність у СДПЧ-17. Перші два роки він сумлінно працював інспектором групи із обслуговування сільської місцевості. Згодом Петро Богданович обіймав різноманітні посади, включно з керівними: начальник караулу, заступник начальника пожежної частини, провідний фахівець. Він завершив свою активну трудову діяльність у пожежно-рятувальній службі у жовтні 2020 року, залишивши яскравий слід своєї відданості справі.

Саме на Гуцульщині Петро Кизик зустрів своє щастя. З дружиною Марією, за 26 років подружнього життя, вони ділили радощі та випробування, примножуючи спільне щастя. Бог подарував їм єдину донечку Христинку, яка успадкувала від батька любов до життя і великий музичний талант.

Восени 2021 року Петро та Марія з гордістю благословили Христинку на подружнє життя. Однак повномасштабна війна внесла свої трагічні корективи. З перших днів лютого 2022 року Петро Богданович, не вагаючись, пішов до Верховинського РТЦК та СП, де служив у роті охорони. З весни 2023 року він перебував безпосередньо в зоні бойових дій, мужньо захищаючи Україну на Донецькому та Харківському напрямках у складі військової частини 0998. Його відвага та самовідданість були відзначені наказом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного — 28 грудня 2023 року Петра Кизика було нагороджено «Золотим Хрестом», подяками та іншими почесними відзнаками.

Війна, на жаль, поступово підточувала здоров’я нашого Захисника. Але Петро з останніх сил залишався вірним військовій присязі. Важка хвороба стала причиною його передчасної смерті, забрала його від люблячої сім’ї, для якої він був опорою, від племінників, яким слугував добрим прикладом, від сусідів та всієї Верховинської громади. Втрата мужнього Захисника є болісною для всіх.

Понад тиждень лікарі військового госпіталю боролися за життя Петра, який перебував там після інсульту. Нещодавно у Петра народилася онучка, він безмежно радів цій новині, але, на жаль, так і не зміг побачити її наживо, лише через відеозв’язок. Ця обставина додає ще більше гіркоти до непоправної втрати.

Верховинці назавжди збережуть у своїх серцях вдячну пам’ять про Воїна Світла, Петра Кизика. Його ім’я житиме у спогадах багатьох людей, які знали його як дяка верховинського храму УГКЦ, досвідченого фахівця пожежно-рятувальної служби, вірного та надійного друга, добру і щиру Людину, мужнього Воїна, який віддав життя за Україну. Вічна пам’ять Герою!