Потужний біль і глибокий сум сьогодні охопили Вараську громаду, адже мешканці попрощалися з одним зі своїх синів, Героєм Андрієм Туриком. Цей відважний Захисник України віддав своє життя, захищаючи рідну землю від ворога, залишивши по собі світлий слід і невимовний біль у серцях тих, хто його знав та любив. Пам’ять про Андрія Турика назавжди залишиться живою.

Життя Андрія Степановича Турика розпочалося у мальовничому селі Більська Воля. Саме тут, серед рідних просторів, він зростав, формувався як особистість, здобував початкову та середню освіту. Його прагнення до знань привело Андрія Турика до престижного Львівського національного університету імені Івана Франка, де він обрав складну, але перспективну спеціальність “інформаційні технології”. Ці знання, безперечно, мали велике значення у його подальшому житті та, як виявилося, у військовій службі.

Коли настала повномасштабна агресія, 27 лютого 2022 року, Андрій Турик не вагаючись прийняв рішення стати на захист своєї Вітчизни. Він добровільно долучився до лав Збройних Сил України, продемонструвавши приклад справжнього патріотизму та мужності. Його військова кар’єра включала службу оператором ударних безпілотних авіаційних комплексів у складі військової частини А5044. Це була надзвичайно відповідальна та небезпечна робота, що вимагала високої кваліфікації та холоднокровності, адже саме завдяки таким фахівцям українські військові отримують перевагу на полі бою.

Доля Андрія Турика обірвалася трагічно. У віці 35 років молодший сержант отримав смертельне поранення. Це сталося внаслідок ураження ворожим ударним БпЛА літакового типу поблизу населеного пункту Великий Вистороп на Сумщині. Цей підступний удар забрав життя молодого, перспективного чоловіка, який мав великі плани на майбутнє. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи мирне небо України та своїх співгромадян. Його героїчна загибель є гірким нагадуванням про ціну свободи та незалежності.

Вдома на Андрія Турика з нетерпінням чекали дружина та двоє маленьких діток. Їхнє життя назавжди змінилося з цією непоправною втратою. Вараська громада та вся Україна схиляють голови перед родиною Героя, розділяючи їхній біль і скорботу. Важливо пам’ятати, що жертва Андрія Турика не була марною; він став прикладом незламності духу для наступних поколінь.

Останній спочинок Захисник Андрій Турик знайшов на Алеї Героїв кладовища села Стара Рафалівка. Це місце тепер стане символом незламності та пам’яті про всіх, хто віддав своє життя за Україну. Кожна могила на цій алеї – це історія про біль, про втрату, але водночас і про величний подвиг, про відданість і безмежну любов до своєї Батьківщини. Ми повинні завжди пам’ятати, якою ціною здобувається наша незалежність. Жертви таких Героїв, як Андрій Турик, є фундаментом нашої свободи. Вараська громада глибоко сумує, але пишається своїм Захисником. Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті та серцях.