Сьогодні Вараська громада, занурившись у глибоку скорботу, провела в останню путь свого сина, загиблого Героя Вараш, Олександра Леонтійовича Коваля. Це був день невимовного болю, але й безмежної гордості за відважного воїна, який віддав своє життя за Україну. Прощання з Олександром стало ще одним нагадуванням про високу ціну, яку наша країна платить за мир і свободу, та про жертовність кожного захисника Батьківщини.28-річний Олександр, чиє ім’я тепер навіки вписане в літопис українського спротиву, народився у мальовничому селі Більська Воля Вараської громади. З юних років він виявляв активну громадянську позицію та небайдужість до долі своєї країни. Закінчивши місцевий ліцей, Олександр не зупинився на формальній освіті, а активно долучився до громадського життя. У цивільному житті він був відомий як талановитий волонтер громадської організації “Будуємо Україну Разом” (БУР). Саме там він реалізовував свій творчий потенціал, займаючись відеозйомкою, фіксуючи моменти спільної праці та незламного духу українців. Його роботи не лише відображали дійсність, але й надихали багатьох на добрі справи, демонструючи справжнє значення слова “разом”. Це підкреслює його багатогранність та відданість ідеалам справедливості ще до того, як він одягнув військовий однострій.Молодого солдата призвали на захист Батьківщини у лютому 2025 року, коли країна потребувала кожного, хто здатен стати на її захист. Олександр, не вагаючись, став на шлях воїна, усвідомлюючи всю відповідальність цього кроку. Він служив майстром екіпажу безпілотних систем літальних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4921. Ця посада свідчить про його високий професіоналізм та вміння працювати з сучасними технологіями, які є ключовими в умовах сучасної війни. Він був одним із тих, хто на передовій впроваджував інноваційні рішення, захищаючи наших воїнів та завдаючи нищівних ударів по ворогу. Його служба була надзвичайно важливою для ефективності бойових дій.Солдат Олександр Леонтійович Коваль загинув 28 червня поблизу села Муравка, Покровського району, Донецької області. Саме там, на східних рубежах, він виконував бойове завдання, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України. Його загибель є болючою втратою не лише для родини, а й для всієї Вараської громади, для побратимів, для всієї України. Пам’ять про цього мужнього воїна буде жити вічно в серцях українців, адже саме завдяки таким Героям наша держава продовжує свій шлях до перемоги.Для друзів і рідних Олександр — “Сова” — назавжди залишиться світлою, доброю людиною, яка завжди була поруч у потрібну мить. Його посмішка, його підтримка, його незламний дух — усе це зберігатиметься в спогадах тих, хто його знав і любив. Це свідчить про його виняткові людські якості, про те, що він був не просто солдатом, а справжньою опорою для близьких. Пам’ять Героя Олександра Коваля вшановують з глибокою повагою та невимовним сумом. Його відданість Україні є прикладом для всіх майбутніх поколінь.Поховали нашого Героя у рідному селі Більська Воля на місцевому кладовищі, де земля прийняла його у свої обійми. Церемонія похорон солдата супроводжувалася військовими почестями, підкреслюючи його статус захисника. Слова співчуття та вдячності лунали від представників громади, військовослужбовців та небайдужих громадян, які прийшли провести Олександра в останню путь. Вічна пам’ять Героя Олександра Коваля житиме в серцях кожного, хто знає справжню ціну свободи. Вараська громада ніколи не забуде свого Героя. Ми всі пам’ятаємо, що лише завдяки його та інших захисників жертовності, ми маємо можливість жити та працювати в Україні. Ця трагічна подія вкотре нагадує про необхідність єднання та підтримки наших Збройних Сил. Слава Україні! Героям Слава!