Вічна пам’ять Герою Олександру Вознюку

🇺🇦Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях! Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Олександра Михайловича Вознюка, вірного сина України, патріота і захисника рідної землі. Минуло дві річниці з дня його загибелі.

Олександр Вознюк народився 6 травня 1972 року в мальовничому селі Тучин. Після закінчення місцевої школи здобув фах електромонтера у Клеванському професійному ліцеї. Але життя Олександра Михайловича склалося так, що він обрав шлях праці та турботи про свою родину.

Після строкової військової служби Олександр одружився з коханою Ольгою. У щасливому шлюбі народилися дві чудові доньки — Діана та Юлія. Щоб забезпечити сім’ю, Олександр став столяром. Його майстерність і любов до роботи дозволяли створювати неймовірні речі з дерева. Він мав «золоті руки» і велике серце, завжди готовий прийти на допомогу, підтримати тих, хто цього потребував.

«Саша зовсім не військова людина, він побоювався тої війни, не прагнув воювати, але й ховатися не збирався. Він чекав повістки, душею відчував, що його мобілізують. Говорив, що піде, бо мусить захистити своїх дітей, сім’ю, країну…» – згадує дружина Героя, Ольга. 29 січня 2023 року Олександра призвали на військову службу за мобілізацією. Після навчання на полігоні він потрапив на Запорізький напрямок. Це бойове хрещення стало останнім для багатьох воїнів.

51-річний солдат Олександр Вознюк загинув 9 червня 2023 року на Запорізькому напрямку… Лише через рік тіло Героя повернулося до рідного дому… Мужнього Героя поховали на кладовищі у селі Тучин. Пам’ять про Олександра Вознюка завжди житиме в наших серцях. Його героїзм та самопожертва заради України ніколи не будуть забуті.

Ніколи не забуваймо про ціну перемоги та тих, хто її наближає! Герої не вмирають, допоки живе памʼять про них!

Вічна слава Герою!