Герої не вмирають – вони навічно живуть у наших серцях, освітлюючи шлях до свободи та незалежності! Сьогодні ми вшановуємо світлу пам’ять Романа Сергійовича Оліфіра, справжнього патріота та військовослужбовця, який рік тому, 23 червня 2024 року, віддав своє життя, захищаючи Україну. Його жертовність є символом незламності духу українського народу.Роман Оліфір народився 31 грудня 1986 року у місті Чистякове (колишній Торез) Донецької області. Здобувши середню освіту у місцевій школі, він обрав шлях юриспруденції, успішно закінчивши престижний Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Його професійні знання та прагнення до справедливості обіцяли йому успішну кар’єру.Проте, події 2014 року, коли війна прийшла на рідну Донеччину, змусили Романа Оліфіра разом із сім’єю покинути рідне місто та знайти прихисток на Рівненщині. Тут він швидко інтегрувався у місцеву громаду, зарекомендувавши себе як відповідальний та сумлінний фахівець. Він працював на керівних посадах у сільськогосподарському підприємстві, спочатку як заступник, а потім очоливши його. Роман був опорою для своїх батьків, а разом із дружиною Марією виховував у любові та турботі їхню маленьку донечку Анечку. Його доброта, щирість та відкритість сприяли тому, що Роман надзвичайно швидко став “своїм” на Рівненщині, де його полюбили та прийняли, наче він провів тут усе своє життя. Він був прикладом людини, яка вміє будувати міцні зв’язки та бути справжнім членом громади.Незважаючи на те, що Роман не мав попереднього військового досвіду, його брат, учасник бойових дій на сході України, та особисте прагнення до справедливості стали потужним каталізатором. Як згадує дружина Героя Марія, Роман Оліфір не міг лишатися осторонь, коли його країна потребувала захисту. Він прагнув боронити своїх рідних, захищати державу, мріяв про перемогу та підняття українського прапора над своїм рідним містом на Донеччині. Саме ці високі ідеали привели його у лютому 2023 року до лав Збройних сил України, де він добровольцем долучився до морської піхоти – елітного підрозділу, який славиться своєю стійкістю та відвагою.Матрос Роман Оліфір провів більшу частину своєї служби у зоні активних бойових дій. Він ніколи не скаржився на труднощі, не нарікав на втому чи небезпеку. Його чесність, людяність та непохитна віра у справедливість були його невід’ємними рисами. Він був взірцем стійкості та мужності, завжди готовий виконати будь-яке бойове завдання, розуміючи важливість своєї місії.На жаль, 23 червня 2024 року, за рік після початку його відважної служби, 37-річний матрос Роман Оліфір загинув під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку. Ця трагічна втрата є непоправною для його родини, побратимів та всієї України. Його ім’я навічно вписане у літопис героїчної боротьби за свободу.Пам’ять про Романа Оліфіра, як і про всіх захисників, які віддали найцінніше – своє життя – буде жити у наших серцях вічно. Ми пам’ятаємо його подвиг, його мрії та його жертовність. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них! Вічна слава Герою України, Роману Оліфіру!