Наближається 14 липня 2025 року – день, що навічно залишиться в історії як друга річниця загибелі нашого земляка, Героя Андрія Зіновійовича Токарського, який народився у 1981 році. Ця дата є не просто сумною, а й священною, адже вона нагадує нам про самовіддану жертву тих, хто став на захист рідної землі. Андрій Токарський, уродженець села Малі Бірки Гримайлівської громади, був справжнім прикладом мужності та честі. Його побратими завжди відзначали його справедливість, щирість і відкритість – риси, які викликали глибоку повагу у всіх, хто його знав. Збереження пам’яті Андрія Токарського є невід’ємною частиною нашої колективної свідомості, символом незламності духу українського народу. Пам’ять про цього загиблого Героя є важливою для всієї громади.Андрій віддав своє життя у жорстоких боях проти окупантів у населеному пункті Новотроїцьке Дніпропетровської області. Він пішов захищати Україну від ворога, не вагаючись, і до останнього подиху залишався вірним військовій присязі. Його подвиг – це урок патріотизму для майбутніх поколінь. Друга річниця цієї гіркої розлуки з Андрієм Токарським – це час вічного жалю, але водночас і час світлої пам’яті про його незламну волю та відданість. Його ім’я навіки вписане в пантеон українських захисників, у ряди справжніх героїв України. Пам’ять Андрія Токарського живе у серцях тих, хто його знав.Сьогодні, коли ми відзначаємо цю скорботну дату, усі, хто знав і пам’ятає Героя Андрія Токарського, згадують його добрим словом і тихою молитвою. Його світлий образ залишається у наших серцях, нагадуючи про те, якою ціною дається наша свобода та незалежність. Жертва Андрія – це не просто особиста трагедія для його матері, яка залишилася осиротілою, це втрата для всієї України. Ми пам’ятаємо всіх полеглих Героїв, які поклали своє життя за наше майбутнє, і особливо шануємо пам’ять Андрія Токарського.Важливо, щоб пам’ять про Андрія Токарського та інших захисників України була збережена і передавалася від покоління до покоління. Саме завдяки таким Героям, як він, ми маємо змогу жити на своїй землі, говорити рідною мовою та будувати вільну і незалежну державу. Кожна річниця загибелі – це нагода ще раз усвідомити масштаби боротьби та велич подвигу наших воїнів. Нехай ця світла пам’ять буде вічною для кожного, хто пам’ятає про захисника України. Пам’ять Андрія Токарського – це наш спільний обов’язок і джерело натхнення.Ми повинні завжди пам’ятати, що Герої не вмирають. Вони продовжують жити у наших серцях, у кожному світанку незалежної України, у кожному її кроці до перемоги. Їхня кров пролита не даремно, а заради миру та свободи, заради того, щоб ми могли будувати краще майбутнє. Вічна шана землякам, які загинули, захищаючи незалежність України від окупантів. Нехай пам’ять про Андрія Токарського стане символом стійкості та незламності українського народу, а також нагадуванням про те, що кожен загиблий Герой заслуговує на вічну повагу. Ми пишаємося нашими героями України.