Громада знову схиляє голову в жалобі, проводжаючи в останню дорогу справжнього патріота, воїна, який віддав своє життя за незалежність і свободу рідної землі. Безжалісна та жорстока війна забирає життя тих, хто міг втілити свої мрії та продовжувати робити свій внесок у світле майбутнє рідної країни.

14 березня, у селі Голосків відбулося прощання з Героєм України.Зі сльозами на очах, стоячи на колінах, схиливши голови рідні, близькі, друзі, бойові товариші та вдячні земляки віддавали шану і проводжали до Небесного Легіону свого Героя-Захисника – солдата 24 ДШБ, який загинув в районні населеного пункту ЧАСІВ ЯР Донецької області. Життя його було героїчним, але таким коротким…

Лише 30 років…

ФЕДОЧЕНКО Вадим Васильович народився 14 квітня 1994 року в селі Голосків, у сім’ї Федочеко Галини Володимирівни і Василя Петровича. Навчався в Голосківській ЗОШ І-ІІІ ст., продовжив навчання в Голосківському професійному училищі. Близько 16-ти років Вадим втратив батька, в такому юному віці став для мами єдиною підтримкою та допомогою.

Згодом одружився. У любові та гармонії з коханою дружиною Наталією виховували доньку та сина.

Був мобілізований 26 жовтня 2023 р. до лав ЗСУ, в 95 ДШБ. Отримав там підтримку і розуміння серед побратимів, умів підняти моральний дух і оптимізм, активно працював на захист України, за що і отримав позивний «Зажигалка». У грудні 2023 р. був важко поранений, лікувався довго (близько 6 місяців). На реабілітації певний час працював у 10 відділку ТЦК. У 2024 році повернувся на передні рубежі війни, захищаючи рідну землю, людей, майбутнє своїх та всіх дітей України у складі 24 ДШБ.

Загинув 07 березня 2025 року, під час ворожого удару FPV-дроном.

Вадим любив дарувати дружині великі бордові троянди, сьогодні вона їх несла йому.

Меджибізька громада висловлює найщиріші співчуття родині загиблого Воїна-Захисника. Схиляємо голови в глибокій скорботі. Високу ціну ми платимо за нашу свободу і за нашу перемогу. Не забудемо! Не пробачимо! Дякуємо Тобі, Герою і ніколи не забудемо Твій подвиг!

« повернутися