ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Серце нашої громади у ці дні знову стискається від горя. Боляче втрачати Синів-Героїв, наших захисників, які віддають найдорожче — своє життя за мирне майбутнє України. Війна забирає найкращих, і кожна втрата відгукується невимовним болем у серцях усіх українців. Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Вчора ми зустрічали скорботний кортеж, а сьогодні назавжди попрощалися із воїном Гавришем Василем Васильовичем. Йому було тільки 42 роки. Нестерпно приймати, що молоде життя обривається в розквіті сил. Життя, сповнене надій та планів, обірвалося через російську агресію. Ця втрата – непоправна трагедія для його родини, друзів, бойових побратимів та всієї громади.

Старший водій-гранатометник пройшов через пекло війни, тепер його прийняла в свої обійми рідна земля, а душа полинула до Бога. Він був справжнім патріотом, відважним воїном, який до останнього подиху захищав свою країну. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях. Ми завжди будемо пам’ятати його подвиг.

Важко знайти слова, які могли б зменшити біль материнського серця, синів, родини, бойових побратимів… Звуки трикратного салюту над могилою Василя… Державний прапор у руках матері від військових… Сльози на очах односельчан… і гіркий розпач та щем від втрати Героїв… На жаль, війна продовжується, і в неї — нелюдське обличчя… Кожна смерть – це велика втрата для України, для її майбутнього. Ми повинні пам’ятати кожного Героя і зробити все можливе, щоб їхня жертва не була даремною.

Вічна і світла пам’ять захиснику Василеві. Нехай спочиває у мирі Господнім! Слава Україні та її Героям!