Сьогодні минає 1212-ий день війни від початку повномасштабного вторгнення, яке розпочала армія російської федерації проти України. Мільйони роз’єднаних родин, втрачені домівки, ракетні обстріли, знищені міста і села – це те, чим живе Україна сьогодні. Ціною життя найкращих синів та дочок України, які щодня роблять усе можливе і неможливе для Перемоги, ми продовжуємо міцно стояти на своїй, Богом даній землі.

А чорний ворон смерті знову приніс трагічну звістку у нашу громаду, викарбувавши ім’я ще одного Героя у скорботній Книзі болю.

Тільки наша Маньківська громада вже втратила у цій війні 52 наших воїнів-земляків, які стали на захист рідної землі та загинули, з честю виконавши свій військовий обов’язок.

Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка, жителя села Дзендзелівка – Кавуна Юрія Ілліча, який навіки додому повернувся «на щиті».

Кавун Юрій Ілліч народився 31 січня 1982 року в м.Урай Тюменської області.

 У 1983 році сім’я повернулась до України в рідне село Дзендзелівка. Як і всі однолітки, пішов до Дзендзелівської середньої школи та закінчив 8 класів. Після її закінчення навчався в м.Черкаси і здобув професію телевізійного майстра. Згодом поїхав в м.Тюмень, де працював завідуючим складом, але не захотів жити на чужині та повернувся до України.

Разом із мамою Раїсою Іванівною працювали в м.Київ різноробочими.

Юрій Ілліч з честю виконував свій громадянський і військовий обов’язок: у грудні 2022 року пішов добровольцем, де пів року проходив службу місті Мирноград Покровського району Донецької області, після ротації Юрія перевели в селище Маньківка нести службу в ТЦК та СП.

У грудні 2024 року його перевели в місто Черкаси в РТЦК та СП, а звідти перевели в Чернігівську область.

Помер Кавун Юрій Ілліч 10 червня 2025 року у лікарні, внаслідок отримання поранень у результаті вибуху ворожого невстановленого пристрою, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Михальнича Слобода Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Сьогодні ми прощаємося з Героєм, чиє життя скоротилося на війні. Він назавжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки усім навколо.

Нехай Юрій спочиває в мирі, а його сім’я знаходить силу і тепло у спогадах про нього.

Ми завжди будемо пам’ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.

Вічна пам’ять Юрію! Нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.

Слава Збройним Силам України !!!

Слава Героям !!! Слава Україні !!!

« повернутися