Пам’яті Героя: Річниця загибелі Володимира Трача з Крижопільської громади

26 вересня — день глибокої скорботи та вшанування пам’яті нашого земляка, Трача Володимира Володимировича, жителя села Красносілка Крижопільської громади. Минає перша річниця від дня, коли цей відважний воїн віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність рідної землі. Минув рік, як його земний шлях трагічно обірвався, але світла пам’ять про Володимира назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав та пам’ятає. Його подвиг навіки вписаний золотими літерами в історію нашої громади та всієї України.

Володимир народився 14 січня 1968 року в мирному селі Красносілка. З перших днів повномасштабного вторгнення російських загарбників, не вагаючись, став на захист України. Він служив гранатометником у 2-му механізованому відділенні 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону. Це була надзвичайно відповідальна та небезпечна місія, яка вимагала від нього неабиякої витримки, незламної мужності та найвищої відданості своїй Батьківщині.

Життя нашого Героя обірвалося 26 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання. Трагічна подія сталася поблизу населеного пункту Руське Порічне Курської області Російської Федерації. Володимир загинув внаслідок нищівного вогневого ураження ворожих артилерійських та мінометних систем. Його смерть — це непоправна втрата не лише для його родини, яка втратила найдорожчу людину, а й для всієї Крижопільської громади, яка втратила свого сміливого та відданого захисника.

За виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимир Трач був посмертно нагороджений найвищою державною відзнакою — Орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода є незаперечним свідченням його безцінного внеску у боротьбу за вільне та незалежне майбутнє нашої держави. Орден став символом його незламної відданості, неперевершеної хоробрості та найвищої жертовності.

До останнього свого подиху наш земляк залишався вірним військовій присязі та українському народові. Незважаючи на виснаження та незмірний біль, він непохитно йшов уперед, боровся за волю, свободу та краще майбутнє своєї Батьківщини. Його рішучість, відвага та самовідданість стали яскравим прикладом для всіх, хто сьогодні захищає Україну. Його жертовність надихає нас бути сильними та незламними у цій боротьбі.

Сьогодні ми з болем у серці висловлюємо найщиріші співчуття родині Володимира. Ми повністю розділяємо ваш біль і глибоку скорботу, адже ця втрата є справжньою трагедією для всієї нашої громади. Ми схиляємо голови перед Воїном, який до останнього подиху захищав наше невід’ємне право на вільне життя. Пам’ять про його самовідданість, відвагу та героїзм вічно житиме в наших серцях. Спочивай з миром, Герою, у Небесному війську. Слава Герою! Слава Україні!