4 серпня минає рік, як перестало битися серце нашого земляка, захисника України – Петрачика Ростислава Володимировича. Ця гірка дата нагадує нам про незворотну втрату, про життя, обірване на злеті. Ростислав, житель селища Крижопіль, віддав найцінніше, що мав, — своє життя, захищаючи нашу землю від ворожої навали. Його мужність, самопожертва та світла пам’ять назавжди залишаться в наших серцях. Ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи воїна, який до останнього подиху боровся за свободу та незалежність рідної України.

Ростислав народився 26 січня 1988 року. Він був звичайною людиною, яка мала свої мрії, плани та надії. До моменту, коли країна потребувала захисту, його життя текло звичайним руслом. Він був чиїмось сином, чоловіком і батьком, який прагнув дати своїй родині краще майбутнє. Проте, коли на Україну насунулася біда, він не вагаючись став на її захист.

Служив Ростислав водієм другого зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу. Це була відповідальна місія, яка вимагала не лише вміння, а й повної відданості та мужності. Він не шукав слави, а просто виконував свій обов’язок, усвідомлюючи, що кожен його крок, кожне його рішення є частиною великої боротьби за існування нашої держави.

Життя Ростислава обірвалося 4 серпня 2024 року. Перебуваючи в лікарні ім. І. Мечникова у Дніпрі, він згас внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. І хоча його не скосила ворожа куля, це була втрата, спричинена війною. Адже на фронті будь-який нещасний випадок є її відлунням, її трагічним наслідком. Біль рідних від цього не менший, сльози не менш гарячі, а втрата не менш глибока. Кожна така історія залишає шрам у душі громади, нагадуючи про страшну ціну, яку ми платимо за свободу.

Сьогодні, у цю гірку річницю, ми висловлюємо глибокі та щирі співчуття родині Ростислава. Жодне слово не зможе загоїти рану від втрати чоловіка та батька, жодні співчуття не вгамують тугу в серцях дружини та сина. Проте ми хочемо, щоб вони знали: їхній біль — це наш спільний біль. Пам’ять про Ростислава — це наша спільна пам’ять. Вдячність за його подвиг — це наша спільна вдячність.

Крижопільська селищна рада, її виконавчий комітет, депутатський корпус та вся громада глибоко сумують. Ми завжди пам’ятатимемо Ростислава Петрачика як нашого героя, який віддав своє життя заради нашої свободи та мирного неба. Його подвиг є прикладом мужності та незламності для кожного з нас. Вічна пам’ять герою! Слава Україні! Героям слава!