#Герої_не_вмирають

🇺🇦ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ: Роменська громада провела в останню путь воїна Олександра Хіміча

Сьогодні Роменська громада знову відчуває невимовний біль втрати. Війна, що прийшла на нашу землю, безжально забирає найкращих синів та дочок України, залишаючи по собі глибокі рани у серцях. Вона не зважає на мрії, плани та сподівання. Вона просто забирає життя…

🕯️Знову Роменська громада схилила голови перед втратою – «на щиті» до рідного дому повернувся Олександр Анатолійович ХІМІЧ.

Мешканці Роменської громади зібралися на Алеї Слави, щоб віддати останню шану та попрощатися з Воїном, для якого служіння Батьківщині було найвищим обов’язком. На колінах, утворивши живий коридор, з національною символікою, громада зустріла та провела Героя в останню путь.

Віддати шану загиблому прийшли рідні, представники керівництва громади, священнослужителі, бойові побратими, друзі, знайомі та всі небайдужі мешканці.

У небеса здійнялася спільна молитва. Присутні схилили голови, вшановуючи пам’ять Олександра ХІМІЧА та молячись за спокій його душі.

Від імені всієї громади зі словами скорботи, суму та співчуття до рідних звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Скільки сліз та людського болю відчуло це місце прощання за Героїв, які віддали свої життя за Україну та мирне небо над нами у боях з російською ордою… Сьогодні ми знову проводжаємо в останню дорогу земляка, воїна, патріота, сина, батька, брата, якому судилося прожити 46 років, віддавши своє життя за Україну. Для всіх нас Олександр ХІМІЧ був, є і назавжди залишиться прикладом мужності та відваги, гідним захисником. Він загинув за мир, за правду, за рідну мову, за рідну землю. Він виборював для нас майбутнє! Він тепер назавжди у строю Небесного війська…»

На честь Героя звучав Державний Гімн України, який лунав над громадою. Присутні підходили до домовини, клали квіти, висловлюючи повагу до мужності й відваги Воїна-Захисника. Адже Олександр Хіміч був справжнім патріотом, щирою та доброю людиною, а також відважним та самовідданим бійцем.

🇺🇦Олександр Анатолійович ХІМІЧ був людиною честі. Його життя могло б тривати ще багато років, він мав свої плани, мрії та прагнення. Але війна змінила все. Вона забрала його життя так само несправедливо, як і тисячі інших українських захисників…

Наш Захисник Олександр Анатолійович ХІМІЧ народився 13 січня 1979 року в місті Ромни. Після закінчення Погожокриницької школи, він здобув фах шофера в Ревутинському ПТУ Кролевецького району. Згодом проходив строкову службу в армії.

Працював будівельником та охоронцем. Але головним покликанням Олександра ХІМІЧА стала служба Батьківщині. У 2015 році його було призвано в АТО, а згодом він добровільно підписав контракт на проходження військової служби. Олександр отримав посвідчення учасника бойових дій.

Він мав золоті руки, любив займатися ремонтом та будівельними роботами, завжди демонструючи майстерність у своїй справі. За характером був спокійним, доброзичливим, завжди приходив на допомогу, ніколи не відмовляв у підтримці.

🇺🇦Повномасштабне вторгнення росії на нашу землю знову покликало Олександра ХІМІЧА до лав захисників. 11 лютого 2023 року його було призвано на військову службу Роменським військкоматом. Він став частиною стрілецького батальйону “Шквал”. Побратими дали йому позивний «Санчо». Олександр був щирим, не скаржився на труднощі, а вдома намагався не говорити про війну, щоб берегти рідних від зайвих переживань. На запитання про службу відповідав: “Про війну не варто говорити” – і завжди запевняв, що у нього все добре.

Наприкінці березня 2025 року він востаннє був у відпустці, але, на жаль, після повернення на службу серце Воїна не витримало…

🕯27 березня 2025 року водій стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого батальйону ШКВАЛ 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Захисник Олександр Анатолійович ХІМІЧ помер під час виконання військової служби.

🕯Захиснику навіки 46 років…

Батьки втратили сина, брат – брата…

🇺🇦Олександра ХІМІЧА пам’ятатимуть як мужнього Воїна, відповідального товариша та вірного друга… Його життя було сповнене праці, боротьби та відданості Україні. Він мріяв про мир, про повернення додому…

У скорботі низько схиляємо голови перед життєвим подвигом нашого Захисника…

🕯Світлий спомин про Олександра назавжди залишиться в серцях, спогадах його бойових побратимів, родичів та земляків…

Світла пам’ять і вічна слава Герою – ХІМІЧУ Олександру Анатолійовичу!🇺🇦

За повідомлення відділу з питань внутрішньої політики